Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
а - начало нового ничем непримечательного афоризма, умозаключения
в – важное
д – банальное, для детей
з - познавательное
и – интересное
к – крылатое
л - лучшее
н – не важное
п – поучительное
с - сложное для понимания
ю – юмор
Режим дня значение определение польза расписать неделю жизни учебы вред ежедневный хороший плохой человека школьника ребенка работы составить установить разработать выполнял соблюдал нарушение новый старый щадящий жесткий оптимальный правильный день
зд Режим дня – установленный порядок жизни.
пд Режим дня – необходим.
а Режим благоприятно влияет на человека. Но не менее благоприятен не насилующий человека вольный образ жизни.
зд Жесткий режим дня на стене перед носом необходим глупым, ленивым, безудержным, излишне увлекающимся, безвольным, несамостоятельным, несобранным, безответственным, забывчивым …
зд Мудрым, разумным, волевым, везде успевающим контролировать себя, достаточно иметь примерный режим и корректировать его в зависимости от условий, состояния здоровья, настроения, погоды, того будничный день или выходной, лето или зима…
здп От жесткого выполнения режима дня без учета обстановки – может быть больше вреда, чем пользы.
здп Такие элементы режима дня как сон и прием пищи не желательно корректировать резко и сильно.
здпв Выполнять режим дня надо осмысленно – опираясь на знания об организме и психологии, учитывая состояние здоровья и намеченные цели.
здп Единого режима дня для всех не существует, но есть общие рекомендации, которых целесообразно придерживаться.
зд Режим дня должен быть ближе к природе человека.
зп В режиме дня важна правильная последовательность.
зп Включать в режим дня следует самое важное.
п Режим дня не должен быть слишком плотным.
зд Уплотненный режим дня – человека утомляет и напрягает его психику.
зд Режим дня зависит от характера деятельности человека.
зп Более тяжелую работу лучше планировать на первую половину дня.
зд Главные составляющие режима дня сон, прием пищи и работа.
здп Режим дня не должен быть легким, но и в, то, же время выполнимым.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
УСЛОВНЫЕ ОБОЗНАЧЕНИЯ
а - начало нового ничем непримечательного афоризма, умозаключения
в – важное
д – банальное, для детей
з - познавательное
и – интересное
к – крылатое
л - лучшее
н – не важное
п – поучительное
с - сложное для понимания
ю – юмор
Режим дня значение определение польза расписать неделю жизни учебы вред ежедневный хороший плохой человека школьника ребенка работы составить установить разработать выполнял соблюдал нарушение новый старый щадящий жесткий оптимальный правильный день
зд Режим дня – установленный порядок жизни.
пд Режим дня – необходим.
а Режим благоприятно влияет на человека. Но не менее благоприятен не насилующий человека вольный образ жизни.
зд Жесткий режим дня на стене перед носом необходим глупым, ленивым, безудержным, излишне увлекающимся, безвольным, несамостоятельным, несобранным, безответственным, забывчивым …
зд Мудрым, разумным, волевым, везде успевающим контролировать себя, достаточно иметь примерный режим и корректировать его в зависимости от условий, состояния здоровья, настроения, погоды, того будничный день или выходной, лето или зима…
здп От жесткого выполнения режима дня без учета обстановки – может быть больше вреда, чем пользы.
здп Такие элементы режима дня как сон и прием пищи не желательно корректировать резко и сильно.
здпв Выполнять режим дня надо осмысленно – опираясь на знания об организме и психологии, учитывая состояние здоровья и намеченные цели.
здп Единого режима дня для всех не существует, но есть общие рекомендации, которых целесообразно придерживаться.
зд Режим дня должен быть ближе к природе человека.
зп В режиме дня важна правильная последовательность.
зп Включать в режим дня следует самое важное.
п Режим дня не должен быть слишком плотным.
зд Уплотненный режим дня – человека утомляет и напрягает его психику.
зд Режим дня зависит от характера деятельности человека.
зп Более тяжелую работу лучше планировать на первую половину дня.
зд Главные составляющие режима дня сон, прием пищи и работа.
здп Режим дня не должен быть легким, но и в, то, же время выполнимым.
событий…