тепловой обработки при котором мясо нагревается в жире. 2)тепловая обработка мяса в кипящей жидкости. 3)процесс варки мяса в небольшом количестве жидкости. 4)один из показателей свежести мяса. 5букв.
(мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц")
"Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає", — говорить у присвяті до своєї казки "Маленький принц" Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так — доросла людина. І ця відмінність вражає!
"Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих", — співчуває старшим Малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу — природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. Особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка Маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов'язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах. Я вважаю, що Сент-Екзюпері саме в такий іб вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, вадами: турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо "він був одягнений по-турецькому", ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: "... інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться". Знайомимося ми й з королем, для якого "головне — щоб поважали його авторитет", з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. Бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, "щоб бути багатим" (чи не безглуздо?).
В "Первом снеге Вяземского нет ни отвлеченности пейзажей, ни утонченной образности описаний природы .
Лирическое чувство спаяно с конкретными деталями русского быта и пейзажа.
В элегии возникают контрастные образы "нежного баловня полуденной природы", южанина, и "сына пасмурных небес полуночной страны", северянина.
С первым снегом у сына севера связаны радостные впечатления, труд, быт,
волнения сердца, чистота помыслов и стремлений.
В стихотворении преобладают зрительные образы:
Сегодня новый вид окрестность приняла
Как быстрым манием чудесного жезла;
Лазурью светлою горят небес вершины;
Блестящей скатертью подернулись долины,
И ярким бисером усеяны поля…
Зима рождает особую красоту земли, необычные для других краев забавы,
весь стиль поведения и особый характер человека – нравственно здорового, презирающего опасность, гнев и угрозы судьбы.
Вяземский стремился через пейзаж запечатлеть национально‑своеобразные черты народа, ту "русскость», которую он ценил и которую остро чувствовал и в природе,
и в языке. Он психологически тонко передает и молодой задор, и горячность, и восторженное приятие жизни.
От описания природы поэт незаметно переходит к описанию любовного чувства. Восхищение красотой и силой природы сменяется восторгом и упоением молодостью, нежностью возлюбленной.
Стихотворение состоит из 105 строк. Стихи астрофические (без разделения на
строфы)..
Оно сложное по структуре: поэт использовал систему александрийского стиха,
в котором чередуются попарно женские и мужские рифмы (смешанная рифмовка).
Размер – шестистопный ямб.
Стопа двухсложная с ударением на втором слоге.
Автор прибегает к многочисленным метафорам, которые позволяют сделать повествование более живым и ярким:
Объяснение:
Всі дорослі спочатку були дітьми"
(мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц")
"Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає", — говорить у присвяті до своєї казки "Маленький принц" Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так — доросла людина. І ця відмінність вражає!
"Діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих", — співчуває старшим Малюк, і цим самим письменник запевняє, що дитяче бачення світу — природніше, людяніше, отже, правильніше, ніж у дорослих, і що світ має бути зовсім не таким, яким його роблять дорослі люди. Особливо вражаючою та гострою подається у казці оцінка Маленьким принцом життєвих настанов різних типів дорослих, не пов'язаних між собою, бо живуть вони поодиноко на різних астероїдах. Я вважаю, що Сент-Екзюпері саме в такий іб вдалося розкрити глибини внутрішнього світу цих людей, оскільки їм не треба прикидатися кращими, бо вони живуть наодинці зі своєю совістю й переконаннями. Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усіма його проблемами, вадами: турецький астроном, у відкриття якого не повірили, бо "він був одягнений по-турецькому", ледар, що знівечив свою планету, тому що вважав: "... інколи якусь свою роботу можна й відкласти, од того нічого не трапиться". Знайомимося ми й з королем, для якого "головне — щоб поважали його авторитет", з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну ваду. Бізнесмен із четвертої планети жадібно рахував зірки, "щоб бути багатим" (чи не безглуздо?).
Відповідь:
Жанр - элегия
Лит. направление-романтизм
Тема-скоротечность молодости; красота природы.
В "Первом снеге Вяземского нет ни отвлеченности пейзажей, ни утонченной образности описаний природы .
Лирическое чувство спаяно с конкретными деталями русского быта и пейзажа.
В элегии возникают контрастные образы "нежного баловня полуденной природы", южанина, и "сына пасмурных небес полуночной страны", северянина.
С первым снегом у сына севера связаны радостные впечатления, труд, быт,
волнения сердца, чистота помыслов и стремлений.
В стихотворении преобладают зрительные образы:
Сегодня новый вид окрестность приняла
Как быстрым манием чудесного жезла;
Лазурью светлою горят небес вершины;
Блестящей скатертью подернулись долины,
И ярким бисером усеяны поля…
Зима рождает особую красоту земли, необычные для других краев забавы,
весь стиль поведения и особый характер человека – нравственно здорового, презирающего опасность, гнев и угрозы судьбы.
Вяземский стремился через пейзаж запечатлеть национально‑своеобразные черты народа, ту "русскость», которую он ценил и которую остро чувствовал и в природе,
и в языке. Он психологически тонко передает и молодой задор, и горячность, и восторженное приятие жизни.
От описания природы поэт незаметно переходит к описанию любовного чувства. Восхищение красотой и силой природы сменяется восторгом и упоением молодостью, нежностью возлюбленной.
Стихотворение состоит из 105 строк. Стихи астрофические (без разделения на
строфы)..
Оно сложное по структуре: поэт использовал систему александрийского стиха,
в котором чередуются попарно женские и мужские рифмы (смешанная рифмовка).
Размер – шестистопный ямб.
Стопа двухсложная с ударением на втором слоге.
Автор прибегает к многочисленным метафорам, которые позволяют сделать повествование более живым и ярким:
Блестящей скатертью подернулись долины,
И ярким бисером усеяны поля;
На празднике зимы красуется земля;
древний дуб-"Дриалище дриад, приют крикливых вранов"
Поэт сравнивает явления природы с самоцветными камнями и
дорогими материалами, подчёркивая, как они влияют на воображение человека:
Здесь снег, как легкий пух, повис на ели гибкой;
Там, тёмный изумруд посыпав серебром…
В душе блеснула радость. Как искры яркие на снежном хрустале,
Воспоминание, как чародей богатый...
древний дуб чернел в лесу пустом, как обнаженный труп.
Единый беглый день, Как сон обманчивый, как привиденья тень...
Автор сравнивает и человеческую красоту с прекрасными созданиями природы:
Румяных щек твоих свежей алеют розы,
И лилия свежей белеет на челе.
Эпитеты предметны, они обозначают время или состояние – утренний снег,
поля пустые, леса… густые, мятежный бег, воды тусклые, природа бледная,
хрупкий снег и т. д.
Олицетворение-воды тусклые, под пеленой туманов,
Дремали мертвым сном в безмолвных берегах.
Природа бледная, с унылостью в чертах,
Поражена была томлением кончины.