Кожна країна багата на архітектурні пам’ятки. Церкви, собори, костьоли, статуї та багато іншого заворожують своєю красою. Україна не поступається місцем жодній з держав. Щоправда історія нашої держави виявилася тяжкою: вона багато разів була завойована різними країнами. Це дуже сильно вплинуло на архітектуру України, проте збереглося чимало пам’яток, котрі ми можемо бачити й зараз. Можна з упевненістю сказати, що Україна має багато захопливих архітектурних пам’яток, особливо релігійних. Усі собори, церкви, костьоли — визначні пам’ятки української культури, які мають дуже складну історію. Окрім архітектурних особливостей, вони багаті на історичні події. У них наявна яскрава індивідуальна риса, яка була характерна усім будовам українських земель. Це свідчить про своєрідність, унікальність української історії та культури.
Яскравим прикладом архітектури є пам’ятник «Засновникам Києва». Він був відкритий на честь 1500-річчя столиці. Василь Захарович Бородай — автор скульптури. Чоловік працював над пам’ятником біля двадцяти років. Сильні люди, що заснували Київ, не залишили скульптора байдужим. Дивлячись на пам’ятник, можна уявити картину: могутні хвилі Дніпра гойдають човен, який приплив до нас з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удаль, три брати — Кий, Щек і Хорив, а поруч з ними — славетна сестра Либідь. Сам Василь Захарович описав свою роботу так: «Кий — це державний муж, і тому він владним рухом показує на те місце, де буде споруджено місто. Хорив — будівничий, у руках він тримає сокиру. Щек — видатний полководець. Лук та стріли в його руках свідчать, що він не дозволить ворогам наступати на їхнє місто». Пам’ятник можна побачити здалеку. Скульптура виглядає легко й привабливо, хоча є достатньо великою.
Не можу не згадати Софійського собору. Це головний храм Київської Русі. Його спорудженню сприяв Ярослав Мудрий ще в далекому дванадцятому столітті. Собор побудували саме на тому місці, де кияни перемогли печенігів. Софія Київська являє собою прямокутну споруду, яку вінчають тринадцять бань. Вони поступово піднімаються від крайніх малих до центральної великої. Усередині собор прикрашають фрески та мозаїки. Цим неможливо не милуватися. Собор унікальний у першу чергу своїми мозаїками. Навіть зараз Софійський собор вражає неперевершеною технікою виконання, яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією. У 1240 році військо Батия зруйнувало Київ. На щастя, Софійський собор залишився цілим. Павло Загребельний описував цю подію так: «стояла над пожарищем, над попелом і руйновищем, і підносила Богоматір свої руки в молінні...» Після цієї події люди усвідомили Божу силу, непорушність Софії Київської.
Звичайно, Україна багата на архітектуру, історію, культуру. Усе це неможливо описати словами. Треба побачити на власні очі ту красу, що створювалася століттями. Нехай деякі споруди побудовані дуже давно, за часів Київської Русі, але вони й зараз не залишають людей байдужими.
Кожна країна багата на архітектурні пам’ятки. Церкви, собори, костьоли, статуї та багато іншого заворожують своєю красою. Україна не поступається місцем жодній з держав. Щоправда історія нашої держави виявилася тяжкою: вона багато разів була завойована різними країнами. Це дуже сильно вплинуло на архітектуру України, проте збереглося чимало пам’яток, котрі ми можемо бачити й зараз. Можна з упевненістю сказати, що Україна має багато захопливих архітектурних пам’яток, особливо релігійних. Усі собори, церкви, костьоли — визначні пам’ятки української культури, які мають дуже складну історію. Окрім архітектурних особливостей, вони багаті на історичні події. У них наявна яскрава індивідуальна риса, яка була характерна усім будовам українських земель. Це свідчить про своєрідність, унікальність української історії та культури.
Яскравим прикладом архітектури є пам’ятник «Засновникам Києва». Він був відкритий на честь 1500-річчя столиці. Василь Захарович Бородай — автор скульптури. Чоловік працював над пам’ятником біля двадцяти років. Сильні люди, що заснували Київ, не залишили скульптора байдужим. Дивлячись на пам’ятник, можна уявити картину: могутні хвилі Дніпра гойдають човен, який приплив до нас з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удаль, три брати — Кий, Щек і Хорив, а поруч з ними — славетна сестра Либідь. Сам Василь Захарович описав свою роботу так: «Кий — це державний муж, і тому він владним рухом показує на те місце, де буде споруджено місто. Хорив — будівничий, у руках він тримає сокиру. Щек — видатний полководець. Лук та стріли в його руках свідчать, що він не дозволить ворогам наступати на їхнє місто». Пам’ятник можна побачити здалеку. Скульптура виглядає легко й привабливо, хоча є достатньо великою.
Не можу не згадати Софійського собору. Це головний храм Київської Русі. Його спорудженню сприяв Ярослав Мудрий ще в далекому дванадцятому столітті. Собор побудували саме на тому місці, де кияни перемогли печенігів. Софія Київська являє собою прямокутну споруду, яку вінчають тринадцять бань. Вони поступово піднімаються від крайніх малих до центральної великої. Усередині собор прикрашають фрески та мозаїки. Цим неможливо не милуватися. Собор унікальний у першу чергу своїми мозаїками. Навіть зараз Софійський собор вражає неперевершеною технікою виконання, яскравістю та свіжістю живих барв, довершеною композицією. У 1240 році військо Батия зруйнувало Київ. На щастя, Софійський собор залишився цілим. Павло Загребельний описував цю подію так: «стояла над пожарищем, над попелом і руйновищем, і підносила Богоматір свої руки в молінні...» Після цієї події люди усвідомили Божу силу, непорушність Софії Київської.
Звичайно, Україна багата на архітектуру, історію, культуру. Усе це неможливо описати словами. Треба побачити на власні очі ту красу, що створювалася століттями. Нехай деякі споруди побудовані дуже давно, за часів Київської Русі, але вони й зараз не залишають людей байдужими.