У період Середньовіччя в господарстві багатьох країн світу відбулися важливі зміни: сформувалися нові — феодальні відносини. Основною особливістю феодалізму є васалітет — угода між васалом і сеньйором-землевласником, за якою васал отримував від сеньйора землю, присягався йому у вірності та військовому служінні, а сеньйор мав захищати свого васала (про це йтиметься в наступних параграфах).
У середні віки розширилася площа оброблюваної землі. Досконалішими стали знаряддя праці хліборобів: широко використовували плуг і борони, водяні та вітряні млини. Поліпшився обробіток ґрунту.
Чимало сучасних міст виникло саме в епоху Середньовіччя. Це стало поштовхом для розвитку господарства й культури. Саме із середніх віків люди користуються порцеляновим посудом, дзеркалами, виделками, милом, окулярами, ґудзиками, механічними годинниками. З’явилися доменні печі. Для розвитку військової справи вирішальне значення мав винахід пороху та вогнепальної зброї. З розвитком мореплавства удосконалилося будівництво кораблів. Завдяки цьому сміливі мандрівники дослідили значну частину суші, морів і океанів, відкрили нові материки — Америку й Австралію.
Культура початку Середньовіччя вирізняється своїм релігійним наповненням. Релігія глибоко проникла в побут та звичаї народів і стала основою розвитку їхньої духовної культури.
Видатних успіхів досягло мистецтво. Зведені в середні віки фортеці, храми, ратуші дотепер прикрашають міста.
У середні віки з’явилася перша друкована книга. Про новини люди почали дізнаватися з газет. Було відкрито університети, у яких розвивалися освіта й наука. Вчені винайшли термометр і барометр, телескоп і мікроскоп. Саме в Середньовіччі було закладено основи методу наукового експерименту.
У середні віки утворилися держави, що існують і в наш час: Англія, Франція, Іспанія, Польща, Угорщина, Чехія та ін. У європейських державах було закладено фундамент сучасної демократії: засновані парламенти, почало формуватися усвідомлення цінності прав людини.
Сформувалися мови багатьох народів: англійська, французька, німецька тощо.
Тобто порівняно зі стародавніми часами людство зробило великий крок уперед у розвитку господарства й культури. Більшість явищ сучасного життя сягають корінням у часи зародження національної культури та національного характеру сучасних народів Європи.
У середні віки розширилася площа оброблюваної землі. Досконалішими стали знаряддя праці хліборобів: широко використовували плуг і борони, водяні та вітряні млини. Поліпшився обробіток ґрунту.
Чимало сучасних міст виникло саме в епоху Середньовіччя. Це стало поштовхом для розвитку господарства й культури. Саме із середніх віків люди користуються порцеляновим посудом, дзеркалами, виделками, милом, окулярами, ґудзиками, механічними годинниками. З’явилися доменні печі. Для розвитку військової справи вирішальне значення мав винахід пороху та вогнепальної зброї. З розвитком мореплавства удосконалилося будівництво кораблів. Завдяки цьому сміливі мандрівники дослідили значну частину суші, морів і океанів, відкрили нові материки — Америку й Австралію.
Культура початку Середньовіччя вирізняється своїм релігійним наповненням. Релігія глибоко проникла в побут та звичаї народів і стала основою розвитку їхньої духовної культури.
Видатних успіхів досягло мистецтво. Зведені в середні віки фортеці, храми, ратуші дотепер прикрашають міста.
У середні віки з’явилася перша друкована книга. Про новини люди почали дізнаватися з газет. Було відкрито університети, у яких розвивалися освіта й наука. Вчені винайшли термометр і барометр, телескоп і мікроскоп. Саме в Середньовіччі було закладено основи методу наукового експерименту.
У середні віки утворилися держави, що існують і в наш час: Англія, Франція, Іспанія, Польща, Угорщина, Чехія та ін. У європейських державах було закладено фундамент сучасної демократії: засновані парламенти, почало формуватися усвідомлення цінності прав людини.
Сформувалися мови багатьох народів: англійська, французька, німецька тощо.
Тобто порівняно зі стародавніми часами людство зробило великий крок уперед у розвитку господарства й культури. Більшість явищ сучасного життя сягають корінням у часи зародження національної культури та національного характеру сучасних народів Європи.