Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій.
Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя.
У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю:
Будь здорова, верховина, любий рідний край.
Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!
Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш "Плач удови-верховинки" зворушливо розповідає про долю простої селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.
На верховині я жила.
Гай-гай, зелений гай!
Яка щаслива я була,
Там був для мене рай.
Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою "проти ворожих зграй". І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.
Немає грошей і на хліб,
Хоч у труну лягай.
Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.
Прочитавши вірші англійського поета П. Шеллі "Я брат ваш — земле, океане, вітре!..", "Глянь! За містом сонце встало", "Я взяв його, до себе в дім приніс...", я зрозуміла, що цей поет любить природу, відчуває себе її часткою.
У вірші "Глянь! За містом сонце встало..." Шеллі подає чудову картину світанку. Зійшло сонце, і все навкруги "заясніло, засіяло". Враз змінилося місто:
Заблищали,
Мовби із вогню повстали,
Вежі, і шпилі, й собори.
Так може написати лише людина, яка не один раз із любов'ю гала за пробудженням нового дня.
У вірші "Я брат ваш — земле, океане, вітре!.." автор називає милими сестрами, дорогими братами жваву пташину, комашку, мирне звірятко. Поет закликає не кривдити їх. Шеллі вміє бачити красу росистого ранку, духмяного полудня. Він чує дзвінку урочисту тишу ночі, зітхання осені в пожовклім лісі. Поет вважає, що природа й людина єдині, і тому говорить про себе:
Я брат ваш — земле, океане, вітре!
Мені дуже сподобалися вірші Р. Бернса та П. Шеллі.
4. Не заходящими в Магадане являются светила у которых δ > 31°
Объяснение: Немного нарушу последовательность ответов и начну отвечать для экватора.
1. б) На экваторе в течение года можно увидеть все 88 созвездий. Те созвездия, которые расположены в околополярных областях будут видны невысоко над горизонтом. И даже Полярная, которая расположена на расстоянии менее 1 градуса от северного полюса мира, будет иногда видна. Иногда, потому, что она будет восходить и заходить И так будут "поступать" все звезды каждого созвездия. Таким образом каждая звезда каждого созвездия будет заходящей и восходящей.
1, а) Склонение Владивостока φ = 43°07' с.ш.
Созвездие Цефей является околополярным созвездием северного полушария неба. Склонение самой южной точки созвездия Цефей δ ≈ 53°. высота этой точки над горизонтом в момент нижней кульминации к северу от надира h = φ + δ – 90° = 43°07 + 53° - 90° ≈ 6 °. Это означает, что созвездие видно круглый год и все его звезды являются незаходящими.
Созвездие Индеец расположено в южном полушарии неба, поэтому надо узнать будет ли подниматься над горизонтом самая северная точка этого созвездия. Склонение этой точки δ ≈ - 46°. Высота этой точки над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 46 ≈ 53 '. Т.е над самым горизонтом будут подниматься самый северные точки созвездия. Таким образом, практически наблюдать это созвездие во Владивостоке нельзя. Склонение самой яркой звезды созвездия δ ≈ - 48° и высота звезды над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 48 ° ≈ - 1°. Т.е. звезда является не восходящей, т.к. ее высота над горизонтом в момент верхней кульминации является отрицательной.
Созвездие Козерог является экваториальным созвездием и по нему проходит эклиптика. Т.е. созвездие является еще и зодиакальным. Склонение самой южной точки этого созвездия δю ≈ - 27°. И высота этой точки над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 27 ≈ 19° 53'. Т.е. созвездие будет видно, но не всегда. Зимой созвездие наблюдать нельзя, поскольку в это время года по этой области неба проходит Солнце. Лучше всего это созвездие наблюдать летом. Склонение самой яркой звезды созвездия δ ≈ - 14° 30'. Высота светила над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90° - 43°07' - 14° 30' ≈ 32° 23', а в момент нижней кульминации h = φ + δ – 90° = 43°07' -14° 30' - 90° ≈ - 61°23'. Таким образом, самая яркая звезда созвездия является заходящей и восходящей.
2. Высота светила над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90° - 43°07' + 10° = 56°53'
4. Если светило не заходит, значит его высота в нижней кульминации больше нуля. Таким образом, надо решить неравенство 0 < φ + δ – 90°. Отсюда δ > 90° - φ = 90° - 59° = 31°
Відповідь:
Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі
Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій.
Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя.
У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю:
Будь здорова, верховина, любий рідний край.
Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!
Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш "Плач удови-верховинки" зворушливо розповідає про долю простої селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.
На верховині я жила.
Гай-гай, зелений гай!
Яка щаслива я була,
Там був для мене рай.
Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою "проти ворожих зграй". І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.
Немає грошей і на хліб,
Хоч у труну лягай.
Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.
Прочитавши вірші англійського поета П. Шеллі "Я брат ваш — земле, океане, вітре!..", "Глянь! За містом сонце встало", "Я взяв його, до себе в дім приніс...", я зрозуміла, що цей поет любить природу, відчуває себе її часткою.
У вірші "Глянь! За містом сонце встало..." Шеллі подає чудову картину світанку. Зійшло сонце, і все навкруги "заясніло, засіяло". Враз змінилося місто:
Заблищали,
Мовби із вогню повстали,
Вежі, і шпилі, й собори.
Так може написати лише людина, яка не один раз із любов'ю гала за пробудженням нового дня.
У вірші "Я брат ваш — земле, океане, вітре!.." автор називає милими сестрами, дорогими братами жваву пташину, комашку, мирне звірятко. Поет закликає не кривдити їх. Шеллі вміє бачити красу росистого ранку, духмяного полудня. Він чує дзвінку урочисту тишу ночі, зітхання осені в пожовклім лісі. Поет вважає, що природа й людина єдині, і тому говорить про себе:
Я брат ваш — земле, океане, вітре!
Мені дуже сподобалися вірші Р. Бернса та П. Шеллі.
Пояснення:
ответ: 1.а) А) -2); Б) - 1); В) - 3)
1.б) - А); Б); В) - 3)
2. Высота верхней кульминации звезды = 56°53'
4. Не заходящими в Магадане являются светила у которых δ > 31°
Объяснение: Немного нарушу последовательность ответов и начну отвечать для экватора.
1. б) На экваторе в течение года можно увидеть все 88 созвездий. Те созвездия, которые расположены в околополярных областях будут видны невысоко над горизонтом. И даже Полярная, которая расположена на расстоянии менее 1 градуса от северного полюса мира, будет иногда видна. Иногда, потому, что она будет восходить и заходить И так будут "поступать" все звезды каждого созвездия. Таким образом каждая звезда каждого созвездия будет заходящей и восходящей.
1, а) Склонение Владивостока φ = 43°07' с.ш.
Созвездие Цефей является околополярным созвездием северного полушария неба. Склонение самой южной точки созвездия Цефей δ ≈ 53°. высота этой точки над горизонтом в момент нижней кульминации к северу от надира h = φ + δ – 90° = 43°07 + 53° - 90° ≈ 6 °. Это означает, что созвездие видно круглый год и все его звезды являются незаходящими.
Созвездие Индеец расположено в южном полушарии неба, поэтому надо узнать будет ли подниматься над горизонтом самая северная точка этого созвездия. Склонение этой точки δ ≈ - 46°. Высота этой точки над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 46 ≈ 53 '. Т.е над самым горизонтом будут подниматься самый северные точки созвездия. Таким образом, практически наблюдать это созвездие во Владивостоке нельзя. Склонение самой яркой звезды созвездия δ ≈ - 48° и высота звезды над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 48 ° ≈ - 1°. Т.е. звезда является не восходящей, т.к. ее высота над горизонтом в момент верхней кульминации является отрицательной.
Созвездие Козерог является экваториальным созвездием и по нему проходит эклиптика. Т.е. созвездие является еще и зодиакальным. Склонение самой южной точки этого созвездия δю ≈ - 27°. И высота этой точки над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90 - 43°07' - 27 ≈ 19° 53'. Т.е. созвездие будет видно, но не всегда. Зимой созвездие наблюдать нельзя, поскольку в это время года по этой области неба проходит Солнце. Лучше всего это созвездие наблюдать летом. Склонение самой яркой звезды созвездия δ ≈ - 14° 30'. Высота светила над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90° - 43°07' - 14° 30' ≈ 32° 23', а в момент нижней кульминации h = φ + δ – 90° = 43°07' -14° 30' - 90° ≈ - 61°23'. Таким образом, самая яркая звезда созвездия является заходящей и восходящей.
2. Высота светила над горизонтом в момент верхней кульминации к югу от зенита h = 90° – φ + δ = 90° - 43°07' + 10° = 56°53'
4. Если светило не заходит, значит его высота в нижней кульминации больше нуля. Таким образом, надо решить неравенство 0 < φ + δ – 90°. Отсюда δ > 90° - φ = 90° - 59° = 31°