прамировой язык — гипотетический предок всех существующих в мире языков, древний язык, от которого произошли все современные живые языки и языковые семьи, а также известные мёртвые языки, подобно тому, как широко признанный праиндоевропейский язык, реконструированный , является предком всех индоевропейских языков.
аргументы в пользу существования прамирового языка основываются на антропологии, направлении миграций людей и предположении о способности людей говорить. огромное количество времени, прошедшее с эпохи существования прамирового языка, не позволяет делать прямые лингвистические утверждения о его природе. используемые методы лингвистики в этом случае оказываются бесполезными.
теория моногенеза утверждает, что все известные языки произошли от общего предка, однако может оказаться так, что разные языки возникли независимо в разных группах древних людей от их методов коммуникации, существовавших до появления языка в том смысле, в котором мы понимаем его сейчас.
стоит отметить, что этот язык не обязательно является первым языком вообще, он лишь является предком всех нынешних языков. в прошлом бок о бок с ним могли существовать другие языки, которые затем вымерли. например, обсуждается гипотеза о том, могли ли говорить неандертальцы. если могли, их язык скорее всего не происходил от прамирового языка.
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.
ответ:
прамировой язык — гипотетический предок всех существующих в мире языков, древний язык, от которого произошли все современные живые языки и языковые семьи, а также известные мёртвые языки, подобно тому, как широко признанный праиндоевропейский язык, реконструированный , является предком всех индоевропейских языков.
аргументы в пользу существования прамирового языка основываются на антропологии, направлении миграций людей и предположении о способности людей говорить. огромное количество времени, прошедшее с эпохи существования прамирового языка, не позволяет делать прямые лингвистические утверждения о его природе. используемые методы лингвистики в этом случае оказываются бесполезными.
теория моногенеза утверждает, что все известные языки произошли от общего предка, однако может оказаться так, что разные языки возникли независимо в разных группах древних людей от их методов коммуникации, существовавших до появления языка в том смысле, в котором мы понимаем его сейчас.
стоит отметить, что этот язык не обязательно является первым языком вообще, он лишь является предком всех нынешних языков. в прошлом бок о бок с ним могли существовать другие языки, которые затем вымерли. например, обсуждается гипотеза о том, могли ли говорить неандертальцы. если могли, их язык скорее всего не происходил от прамирового языка.
Объяснение:
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.