Антон Чехов був неперевершеним майстром оповідання — невеликого прозового твору, в якому йдеться про один чи декілька епізодів життя одного персонажа (рідше кількох). За силою впливу на читача маленьке оповідання не поступається великим творам. На думку Чехова, писати треба так, щоб словам було тісно, а думкам — просторо. Але як цього досягти? Як примусити читача зауважити в творі те, про що хотів сказати автор, використовуючи при цьому мінімум слів і художніх засобів? Тут на до письменнику приходить художня деталь. Це виразна подробиця або штрих, що несе значне змістове навантаження, збуджує думку, викликає в уяві читача цілісну картину і пробуджує низку асоціацій.
Художня деталь так само замінює розгорнуті описи та характеристики, як карта чи глобус — споглядання «живої» місцевості. З одного боку, вона значно скорочує обсяг твору, а з іншого — потребує співпраці читача.
6 червня, 1799 – Олександр Сергійович Пушкін народився в Москві 1811 – Пушкіна зараховують у Царськосельський ліцей 1813 – О.С. Пушкін пише поему «Чернець». 1814 – Пише поему «Бова». 1817 – Пушкін закінчує ліцей в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ 1818 – Пише вірші «Любові, надії, тихої слави …», «Вольность», «Плюсковой» 1819 – Пушкіна приймають членом літературно-театрального співтовариства “Зелена лампа». 1820 – Закінчує поему «Руслан і Людмила», яка отримує негативні відгуки критиків. Починає роман у віршах «Євгеній Онєгін», пише твори: «Погасло дневное светило», «Черная шаль», «Узник», «Наполеон», «Кавказский пленник». Наприкінці весни Пушкін їде на Кавказ, а потім в Крим, щоб покращити своє здоров’я. 1821 – Створює поему сатиричного плану «Гавриилиада». 1822 – Створюється поема «Брати розбійники» 1823 – Олександра Пушкіна відправляють на службу до графа М.С. Воронцова. 1824 – Через сварки з графом Воронцовим Пушкіна засилають в рідний маєток Михайлівське, під нагляд його батька. Цього року він пише свій знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье …». 1825 – Закінчує поему «Борис Годунов», вірш «Зимовий вечір» і «19 жовтня». 14 грудня дописує поему в жартівливому стилі «Граф Нулин». 8 вересня 1826 – Пушкін був удостоєний аудієнції з Миколою І. В результаті цієї зустрічі письменник і імператор здобули взаєморозуміння. Це добре проглядається у вірші Олександра Сергійовича «Станси». Закінчує писати «Пророк». 1829 – Їде на Кавказ. 1831 – Пушкін одружується на Н.Н. Гончаровій. (у Пушкіних народилося четверо дітей: Марія, Олександр, Григорій та Наталя) 1833 – Повісті «Повести Белкина» и «Пиковая дама». «Євгеній Онєгін» вперше повністю, у всіх частинах, виходить на світ, в Петербурзі. 27 січня 1837 – Відбулася дуель з Дантесом, в результаті якої Пушкін був важко поранений. 29 січня 1837 – Олександр Пушкін помер. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.
Антон Чехов був неперевершеним майстром оповідання — невеликого прозового твору, в якому йдеться про один чи декілька епізодів життя одного персонажа (рідше кількох). За силою впливу на читача маленьке оповідання не поступається великим творам. На думку Чехова, писати треба так, щоб словам було тісно, а думкам — просторо. Але як цього досягти? Як примусити читача зауважити в творі те, про що хотів сказати автор, використовуючи при цьому мінімум слів і художніх засобів? Тут на до письменнику приходить художня деталь. Це виразна подробиця або штрих, що несе значне змістове навантаження, збуджує думку, викликає в уяві читача цілісну картину і пробуджує низку асоціацій.
Художня деталь так само замінює розгорнуті описи та характеристики, як карта чи глобус — споглядання «живої» місцевості. З одного боку, вона значно скорочує обсяг твору, а з іншого — потребує співпраці читача.
Объяснение:
надеюсь как то
6 червня, 1799 – Олександр Сергійович Пушкін народився в Москві 1811 – Пушкіна зараховують у Царськосельський ліцей 1813 – О.С. Пушкін пише поему «Чернець». 1814 – Пише поему «Бова». 1817 – Пушкін закінчує ліцей в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ 1818 – Пише вірші «Любові, надії, тихої слави …», «Вольность», «Плюсковой» 1819 – Пушкіна приймають членом літературно-театрального співтовариства “Зелена лампа». 1820 – Закінчує поему «Руслан і Людмила», яка отримує негативні відгуки критиків. Починає роман у віршах «Євгеній Онєгін», пише твори: «Погасло дневное светило», «Черная шаль», «Узник», «Наполеон», «Кавказский пленник». Наприкінці весни Пушкін їде на Кавказ, а потім в Крим, щоб покращити своє здоров’я. 1821 – Створює поему сатиричного плану «Гавриилиада». 1822 – Створюється поема «Брати розбійники» 1823 – Олександра Пушкіна відправляють на службу до графа М.С. Воронцова. 1824 – Через сварки з графом Воронцовим Пушкіна засилають в рідний маєток Михайлівське, під нагляд його батька. Цього року він пише свій знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье …». 1825 – Закінчує поему «Борис Годунов», вірш «Зимовий вечір» і «19 жовтня». 14 грудня дописує поему в жартівливому стилі «Граф Нулин». 8 вересня 1826 – Пушкін був удостоєний аудієнції з Миколою І. В результаті цієї зустрічі письменник і імператор здобули взаєморозуміння. Це добре проглядається у вірші Олександра Сергійовича «Станси». Закінчує писати «Пророк». 1829 – Їде на Кавказ. 1831 – Пушкін одружується на Н.Н. Гончаровій. (у Пушкіних народилося четверо дітей: Марія, Олександр, Григорій та Наталя) 1833 – Повісті «Повести Белкина» и «Пиковая дама». «Євгеній Онєгін» вперше повністю, у всіх частинах, виходить на світ, в Петербурзі. 27 січня 1837 – Відбулася дуель з Дантесом, в результаті якої Пушкін був важко поранений. 29 січня 1837 – Олександр Пушкін помер. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.