На территории области имеется Международный аэропорт Кокшетау, шестиполосный 205-тикилометровый автобан Нурсултан-Щучинск. Ежегодно увеличивается финансирование улучшения состояния местных автомобильных дорог.
Область имеет развитую железнодорожную сеть. Через город Кокшетау проходят 4 ответвления железных дорог. В области самая высокая по республике густота железнодорожных путей — 10,66 км на 1000 км² территории (среднее по РК — 5,53).
Доступ к рынкам сбыта
На территории области расположена столица государства — г. Нур-Султан. Область граничит с 4 регионами — Костанайской, Северо-Казахстанской, Павлодарской и Карагандинской областями.
Близлежащие регионы Российской Федерации: Омская, Новосибирская, Кyprанская, Челябинская, Тюменская, Свердловская области, в которые возможно добраться автомобильным транспортом в течение одних суток;
Богатые природные ресурсы
Область богата полезными ископаемыми и занимает одно из ведущих мест в минерально-сырьевом комплексе Республики Казахстан. В регионе сосредоточены разведанные уникальные по своему составу и масштабности запасы золота (Аккольский, Астраханский, Биржан сал, Бурабайский, Буландынский, Зерендинский, Шортандинский районы и г. Степногорск), урана (Аккольский, Биржан Сал, районы), молибдена (Биржан Сал, Ерейментауский, Сандыктауский районы), технических алмазов, каолина, мусковита и доломита (Зерендинский район), железной руды (Аккольский, Биржан Сал, Жаркаинский районы), каменного угля (Ерейментауский, Аккольский районы), общераспространенных полезных ископаемых, минеральных вод.
Общий земельный фонд — 14,6 млн га, в том числе сельскохозяйственных угодий — 10,8 млн га: пашни — 6 млн га, пастбища — 4,4 млн га. Площадь лесного фонда — 522,7 тыс. га, водного фонда — 201,2 тыс.га.
Сельское хозяйство
На Акмолинскую область приходится более 25 % зерна, 7 % молока, 8 % мяса и 16 % яйца, производимого в республике. Доля области в производстве валовой продукции сельского хозяйства страны составляет порядка 10 %.
Акмолинская область в республике — это самый большой уборочный клин по стране — 4,8 млн га, в том числе зерновые и зернобобовые — 4,4 млн га.
Среднегодовое производство зерна составляет 5,0 млн тонн, среднегодовой экспорт зерна — 2 млн тонн, за последние 3 года доля растениеводства в среднем составила 70 %.
Во всех регионах области имеются возможности для развития животноводства. Наиболее перспективные для привлечения инвестиций — Аршалынский, Атбасарский, Бурабайский, Зерендинский, Ерейментауский и Целиноградский районы.
Промышленность
В промышленном секторе область специализируется в добыче золотосодержащих руд, урана, машиностроении, химической промышленности.
На Акмолинскую область приходится 100 % железнодорожных подшипников, производимых в стране, 36,3 % грузовых автомобилей, 30,2 % необработанного золота, 12,1 % обработанного молока и 9 % муки.
В структуре промышленного производства основную долю занимает обрабатывающая промышленность — 80,4 %, где произведено продукции на 533,1 млрд тенге. Обрабатывающая промышленность региона представлена производством продуктов питания, легкой и химической промышленностью, производством резиновых и пластмассовых изделий, производством прочей неметаллической минеральной продукции, цветной металлургией и машиностроением.
Культурно-исторический сегмент кластера представлен 900 памятниками, большинство из которых находятся под охраной государства и используются при обеспечении экскурсионных программ.
В области действуют около 80 туристских маршрутов, успешно реализуемых туроператорами и внесенных в государственный реестр туристских маршрутов. В том числе туроператорами разработаны туристские маршруты по историческим и сакральным местам Кокшетау, Бурабайского, Зерендинского, Коргалжынского и Ерейментауского районов и района Биржан Сал Акмолинской области. Среди них 8 утвержденных маршрутов по сакральным местам.
Турпоток составляет 813 тысяч посещений в год.
Стоит отметить, что определенным резервом обладает применение биологического топлива. В частности, за счет переработки отходов сельскохозяйственного производства может быть получена электроэнергия.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Хорошо))
Преимущества региона
Развитый транспортно-транзитный потенциал
На территории области имеется Международный аэропорт Кокшетау, шестиполосный 205-тикилометровый автобан Нурсултан-Щучинск. Ежегодно увеличивается финансирование улучшения состояния местных автомобильных дорог.
Область имеет развитую железнодорожную сеть. Через город Кокшетау проходят 4 ответвления железных дорог. В области самая высокая по республике густота железнодорожных путей — 10,66 км на 1000 км² территории (среднее по РК — 5,53).
Доступ к рынкам сбыта
На территории области расположена столица государства — г. Нур-Султан. Область граничит с 4 регионами — Костанайской, Северо-Казахстанской, Павлодарской и Карагандинской областями.
Близлежащие регионы Российской Федерации: Омская, Новосибирская, Кyprанская, Челябинская, Тюменская, Свердловская области, в которые возможно добраться автомобильным транспортом в течение одних суток;
Богатые природные ресурсы
Область богата полезными ископаемыми и занимает одно из ведущих мест в минерально-сырьевом комплексе Республики Казахстан. В регионе сосредоточены разведанные уникальные по своему составу и масштабности запасы золота (Аккольский, Астраханский, Биржан сал, Бурабайский, Буландынский, Зерендинский, Шортандинский районы и г. Степногорск), урана (Аккольский, Биржан Сал, районы), молибдена (Биржан Сал, Ерейментауский, Сандыктауский районы), технических алмазов, каолина, мусковита и доломита (Зерендинский район), железной руды (Аккольский, Биржан Сал, Жаркаинский районы), каменного угля (Ерейментауский, Аккольский районы), общераспространенных полезных ископаемых, минеральных вод.
Общий земельный фонд — 14,6 млн га, в том числе сельскохозяйственных угодий — 10,8 млн га: пашни — 6 млн га, пастбища — 4,4 млн га. Площадь лесного фонда — 522,7 тыс. га, водного фонда — 201,2 тыс.га.
Сельское хозяйство
На Акмолинскую область приходится более 25 % зерна, 7 % молока, 8 % мяса и 16 % яйца, производимого в республике. Доля области в производстве валовой продукции сельского хозяйства страны составляет порядка 10 %.
Акмолинская область в республике — это самый большой уборочный клин по стране — 4,8 млн га, в том числе зерновые и зернобобовые — 4,4 млн га.
Среднегодовое производство зерна составляет 5,0 млн тонн, среднегодовой экспорт зерна — 2 млн тонн, за последние 3 года доля растениеводства в среднем составила 70 %.
Во всех регионах области имеются возможности для развития животноводства. Наиболее перспективные для привлечения инвестиций — Аршалынский, Атбасарский, Бурабайский, Зерендинский, Ерейментауский и Целиноградский районы.
Промышленность
В промышленном секторе область специализируется в добыче золотосодержащих руд, урана, машиностроении, химической промышленности.
На Акмолинскую область приходится 100 % железнодорожных подшипников, производимых в стране, 36,3 % грузовых автомобилей, 30,2 % необработанного золота, 12,1 % обработанного молока и 9 % муки.
В структуре промышленного производства основную долю занимает обрабатывающая промышленность — 80,4 %, где произведено продукции на 533,1 млрд тенге. Обрабатывающая промышленность региона представлена производством продуктов питания, легкой и химической промышленностью, производством резиновых и пластмассовых изделий, производством прочей неметаллической минеральной продукции, цветной металлургией и машиностроением.
Культурно-исторический сегмент кластера представлен 900 памятниками, большинство из которых находятся под охраной государства и используются при обеспечении экскурсионных программ.
В области действуют около 80 туристских маршрутов, успешно реализуемых туроператорами и внесенных в государственный реестр туристских маршрутов. В том числе туроператорами разработаны туристские маршруты по историческим и сакральным местам Кокшетау, Бурабайского, Зерендинского, Коргалжынского и Ерейментауского районов и района Биржан Сал Акмолинской области. Среди них 8 утвержденных маршрутов по сакральным местам.
Турпоток составляет 813 тысяч посещений в год.
Стоит отметить, что определенным резервом обладает применение биологического топлива. В частности, за счет переработки отходов сельскохозяйственного производства может быть получена электроэнергия.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.