Білгородська межа, оборонна лінія на південному кордоні Російської держави 17 ст Окремі фортеці були побудовані в кінці 16 ст (міста Вороніж, Білгород і ін.). У 30-х рр. 17 ст у зв'язку із загостренням російсько-кримських відносин була відновлена стара засечная межа за р. Окой (див. Засечниє межі ) і побудовані міста-фортеці Б. ч. на дорогах найбільш частих вторгнень кримських татар: по Ногайській дорозі (Козлів, Тамбов, Верхній і Ніжній Ломів), Кальміусському і Ізюмському шляхам (Усерд, Яблонов, Короча) і ін. На початку 40-х рр. 17 ст було побудовано ще 18 міста-фортець і створено 2 укріплені району з системою острожков, валів, ровів і засек в Комаріцкой волості під Севськом і в Лебедянськом повітах; до кінця 40-х рр. будівництво Б. ч. в основному завершилося. У містах Би. ч. налічувалося більше 10 тис. людей служивих. У 1648—54 оборонна лінія від Нижнього Ломова була продовжена до Симбірська. Б. ч. утруднила набіги кримських татар на російську державу і сприяла господарському освоєнню обширних чорноземних земель Півдня. З просуванням кордонів Росії на Південь Би. ч. до кінця 17 ст втратила значення.
Середньовіччя — період в історії Європи від падіння Римської імперії (5 століття) до епохи Відродження (початок 16 століття). Культура середніх віків характеризується такими основними рисами:
– панівна роль релігії та церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує, насамперед, порятунку душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва часто розглядається тільки як іб прославити Бога. Церкви ж приписується роль єдиного посередника між людьми та Богом.
– духовне, божественне протиставляється тілесному, «низькому», тлінному. Антична культура не знала цього розколу. Середньовічна ж культура обирає духовне.
– втрачено багато досягнень античності. Проте зародилися та розвинулися національні культури народів Європи, що базувалися на фольклорі.
У феодальному середовищі виникає лицарська культура. Лицарський кодекс відображений у жанрах літератури, які виникають у середні віки. Ці жанри створюють культ Прекрасної Дами, високих почуттів, благородства, військової доблесті. Це лицарські або ж «куртуазні» романи, лірична поезія трубадурів., яка виконувалася співцями народною мовою. Найпопулярніші сюжети — про короля Артура та лицарів «Круглого столу», лицаря Ланселота, Трістана та Ізольду.
Вперше виникає вища освіта – перші європейські университети.
Великим досягненням середньовіччя стала також готична архітектура (собор Паризької Богоматері). Головна особливість готичної архітектури — спрямованість будівлі угору, до небес, легкість, «відірваність» від землі.
Видатні представники: у архітектурі та живопису – Мікеланджело Буонаротті, Ієронім Босх, Лоренцо Берніні, Леонардо да Вінчі, Андрій Рубльов та інші. В літературі – Джефрі Чосер, Фома Аквінський (філософ), Джованні Бокаччо, Данте Аліг’єрі та інші.
Так, мене вразила література середньовіччя, тому що дуже багато цікавого можливо дізнатися читаючи про її історію.
Объяснение:
как-то так вот, можно скоротитть предложения, если нужно быстро писать.
Білгородська межа, оборонна лінія на південному кордоні Російської держави 17 ст Окремі фортеці були побудовані в кінці 16 ст (міста Вороніж, Білгород і ін.). У 30-х рр. 17 ст у зв'язку із загостренням російсько-кримських відносин була відновлена стара засечная межа за р. Окой (див. Засечниє межі ) і побудовані міста-фортеці Б. ч. на дорогах найбільш частих вторгнень кримських татар: по Ногайській дорозі (Козлів, Тамбов, Верхній і Ніжній Ломів), Кальміусському і Ізюмському шляхам (Усерд, Яблонов, Короча) і ін. На початку 40-х рр. 17 ст було побудовано ще 18 міста-фортець і створено 2 укріплені району з системою острожков, валів, ровів і засек в Комаріцкой волості під Севськом і в Лебедянськом повітах; до кінця 40-х рр. будівництво Б. ч. в основному завершилося. У містах Би. ч. налічувалося більше 10 тис. людей служивих. У 1648—54 оборонна лінія від Нижнього Ломова була продовжена до Симбірська. Б. ч. утруднила набіги кримських татар на російську державу і сприяла господарському освоєнню обширних чорноземних земель Півдня. З просуванням кордонів Росії на Південь Би. ч. до кінця 17 ст втратила значення.
Середньовіччя — період в історії Європи від падіння Римської імперії (5 століття) до епохи Відродження (початок 16 століття). Культура середніх віків характеризується такими основними рисами:
– панівна роль релігії та церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує, насамперед, порятунку душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва часто розглядається тільки як іб прославити Бога. Церкви ж приписується роль єдиного посередника між людьми та Богом.
– духовне, божественне протиставляється тілесному, «низькому», тлінному. Антична культура не знала цього розколу. Середньовічна ж культура обирає духовне.
– втрачено багато досягнень античності. Проте зародилися та розвинулися національні культури народів Європи, що базувалися на фольклорі.
У феодальному середовищі виникає лицарська культура. Лицарський кодекс відображений у жанрах літератури, які виникають у середні віки. Ці жанри створюють культ Прекрасної Дами, високих почуттів, благородства, військової доблесті. Це лицарські або ж «куртуазні» романи, лірична поезія трубадурів., яка виконувалася співцями народною мовою. Найпопулярніші сюжети — про короля Артура та лицарів «Круглого столу», лицаря Ланселота, Трістана та Ізольду.
Вперше виникає вища освіта – перші європейські университети.
Великим досягненням середньовіччя стала також готична архітектура (собор Паризької Богоматері). Головна особливість готичної архітектури — спрямованість будівлі угору, до небес, легкість, «відірваність» від землі.
Видатні представники: у архітектурі та живопису – Мікеланджело Буонаротті, Ієронім Босх, Лоренцо Берніні, Леонардо да Вінчі, Андрій Рубльов та інші. В літературі – Джефрі Чосер, Фома Аквінський (філософ), Джованні Бокаччо, Данте Аліг’єрі та інші.
Так, мене вразила література середньовіччя, тому що дуже багато цікавого можливо дізнатися читаючи про її історію.
Объяснение:
как-то так вот, можно скоротитть предложения, если нужно быстро писать.