Береговая линия Индийского океана расчленена слабо. В акватории океана есть лишь одно внутреннее Красное море и окраинные Аравийское море, Бенгальский и Австралийский заливы, сопоставимые по площади с большими морями. В океане есть острова материкового происхождения — Мадагаскар и Шри-Ланка. Некоторые острова являются вершинами подводных вулканов, например Кергелен, Реюньон, Маврикий. В экваториально-тропических широтах океана много коралловых островов, например Мальдивские, Лаккадивские, Кокосовые, Андаманские.
Як я розумію, у романі Пушкіна "Євгеній Онєгін" ніхто з георїв не кохав по-справжньому. Володимир Ленський і Татьяна Ларіна кохали не людину, а образ, який вони створили у себе в голові. Ольга Ларіна не кохала тим паче, якщо так швидко змогла забути свого нареченого після його смерті та одразу вийти за іншого. Можливо, Євгеній Онєгін під кінець роману і відчув якийсь потяг до Татьяни, але я не впевнена, що це було повністю щиро. Скоріш за все, Онєгін у своїй подорожі багато міркував з цього приводу і навіть трохи ідеалізував для себе Татьяну, але я не вважаю його почуття абсолютно щирими і правдивими, з чого можу зробити висновок, що ніхто з героїв роману Пушкіна "Євгеній Онєгін" не кохав по-справжньому.
Объяснение:
Береговая линия Индийского океана расчленена слабо. В акватории океана есть лишь одно внутреннее Красное море и окраинные Аравийское море, Бенгальский и Австралийский заливы, сопоставимые по площади с большими морями. В океане есть острова материкового происхождения — Мадагаскар и Шри-Ланка. Некоторые острова являются вершинами подводных вулканов, например Кергелен, Реюньон, Маврикий. В экваториально-тропических широтах океана много коралловых островов, например Мальдивские, Лаккадивские, Кокосовые, Андаманские.
Як я розумію, у романі Пушкіна "Євгеній Онєгін" ніхто з георїв не кохав по-справжньому. Володимир Ленський і Татьяна Ларіна кохали не людину, а образ, який вони створили у себе в голові. Ольга Ларіна не кохала тим паче, якщо так швидко змогла забути свого нареченого після його смерті та одразу вийти за іншого. Можливо, Євгеній Онєгін під кінець роману і відчув якийсь потяг до Татьяни, але я не впевнена, що це було повністю щиро. Скоріш за все, Онєгін у своїй подорожі багато міркував з цього приводу і навіть трохи ідеалізував для себе Татьяну, але я не вважаю його почуття абсолютно щирими і правдивими, з чого можу зробити висновок, що ніхто з героїв роману Пушкіна "Євгеній Онєгін" не кохав по-справжньому.
Объяснение: