«Кривиться, ніби найкислішу кислицю надкусив, сідає на постелі, довго тре кулаками очі й позіхає», «вмочує самі лише кінчики пальців і ледь торкається ними щік», «просунувши одну ногу в ногавицю штанців, Дениско береться чухати себе за вухом, смикати за носа і знов без упину позіхати».
