Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.
Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед тницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.
Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).
Композитор Людвиг ван Бетховен. Родился в небольшом городке Бонно. Рос в музыкальной семье. В восемь лет Бетховен дал свой первый концерт в городе Кёльне. В 1782 году Людвиг встретился Христианом Нефе. Нефе - прекрасный педагог, органист - распознал в мальчике музыканта. Трагедией в жизни Бетховена стала его глухота, но даже эта большая существенная жизненная проблема не помешала композитору творить дальше. Известны его слова: "Я схвачу судьбу за глотку и не позволю, чтобы она сокрушила меня".Появляется на свет много замечательных произведений: "Эгмонт", "Корилан", "Аппассионата" и героическая опера "Фиделио". Бетховен был знаком с Моцартом и Гайдном. Последнее произведение которое написал Бетховен была Девятая симфония.
Основные произведения: 19 опер, Реквием, 50 симфоний, 27 концертов для фортепиано с оркестром, 5 концертов для скрипки с оркестром, 27 струнных квартетов, 9 струнных квинтетов, 43 сонаты для скрипки и фортепиано, 17 сонат для фортепиано и фантазии, вариации, рондо, менуэты для фортепиано.
Объяснение:
Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури.
Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
Зародження гуманізму пов'язують з іменем поета й мислителя Франческо Петрарки (1304–1374). Гуманізм був насамперед тницьким рухом, що надавав першочергового значення літературі. Гуманістична освіта, на думку гуманістів, мала сприяти всебічному розвиткові особистості: знання мали поєднуватися з чеснотами, правдивий зміст з довершеною мовною формою, тож центральну роль в гуманістичній освіті мали відігравати літературознавство й мовознавство.
Важливою ознакою гуманізму епохи Відродження було відчуття приналежності до справді нової епохи, потреба відмежуватися від минулих століть. Це минуле, яке у той час почали називати Середньовіччям, відкидалося представниками гуманізму, як меншовартісне у порівнянні з античною епохою, яку гуманісти сприймали за взірець і бажану норму для всіх сфер людської діяльності. Чи не найголовнішою метою гуманістів було відродження прямого культурного зв'язку з античністю. Звідси випливала вимога до орієнтації на автентичні античні джерела, що знайшла своє лаконічне визначення в латинському вислові ad fontes (тобто «до джерел»).
Зміст
Композитор Людвиг ван Бетховен. Родился в небольшом городке Бонно. Рос в музыкальной семье. В восемь лет Бетховен дал свой первый концерт в городе Кёльне. В 1782 году Людвиг встретился Христианом Нефе. Нефе - прекрасный педагог, органист - распознал в мальчике музыканта. Трагедией в жизни Бетховена стала его глухота, но даже эта большая существенная жизненная проблема не помешала композитору творить дальше. Известны его слова: "Я схвачу судьбу за глотку и не позволю, чтобы она сокрушила меня".Появляется на свет много замечательных произведений: "Эгмонт", "Корилан", "Аппассионата" и героическая опера "Фиделио". Бетховен был знаком с Моцартом и Гайдном. Последнее произведение которое написал Бетховен была Девятая симфония.
Основные произведения: 19 опер, Реквием, 50 симфоний, 27 концертов для фортепиано с оркестром, 5 концертов для скрипки с оркестром, 27 струнных квартетов, 9 струнных квинтетов, 43 сонаты для скрипки и фортепиано, 17 сонат для фортепиано и фантазии, вариации, рондо, менуэты для фортепиано.
Подробнее - на -
Объяснение: