Що таке шляхетність? "Совість і пам'ять — складові людської душі. Совість - зірка, яка освітлює життєвий шлях людини у світі, суспільстві, всесвіті. Не дай Бог загубити ту зірку, а також пам'ять, відчуття часу, історії, простору, загубити душу! " - писав В. Андрієв. Совість - основна складова шляхетності, родина, що має такі якості, як: доброзичливість, ввічливість, шляхетність, порядність, - людина добра, вихована, з гарними манерами. По-перше, звернемося до історії: ще зі стародавніх часів чоловіки довіряли своїм жінкам оберігати вогонь, але коли вони йшли на полювання, завжди хтось залишався для того, щоб захищати людей і територію та до слабшим. Це були перші зародки шляхетності і людяності. По-друге, повернемося до сьогодення: на жаль, людей, які зберегли в собі прекрасні якості, дуже мало. Ми стоїмо на порозі деградації, проходить зворотній процес еволюції - уподібнення тваринам. Г. Сковорода писав: "Щастя можна знайти тільки в собі, а щоб його віднайти, треба пізнати себе! " Люди в цьому світі бояться знаходити себе, краще ховатися за комп'ютерними "ніками" й не показувати себе нікому, навіть самому собі. Страх - проблема розвитку цивілізації. По-третє, мені дуже пощастило: я маю друзів, які не ховаються за комп'ютерами й не ховаються у собі - вони відкриті та щирі люди. Якось запитала свою подругу: "Чому ми так живемо? " А вона відповіла: "Тому, що культура не встигає за розвитком воєнної техніки! " Отже, шляхетність - це риса, яка личить усім, але мало хто нею користується. Г. Сковорода писав: "У серці є власні любов і тепло! " Навчімося ж сіяти добро, а воно, будьте певні, повернеться сторицею - тоді світ стане добрішим і світлішим!
— Я знаю тебя много лет, но ты никогда не обращался ко мне за советом или Я не могу вспомнить, когда ты в последний раз приглашал меня в свой дом на чашку кофе, хотя моя жена, крёстная твоего единственного ребёнка. Будем сейчас откровенны: ты никогда не искал моей дружбы и ты боялся быть у меня в долгу.
— Я не хотел нажить неприятностей.
— Я понимаю. Ты нашёл в Америке рай: у тебя хорошо шёл бизнес, тебя защищала полиция и тебе не нужны были такие друзья как я. А теперь, ты приходишь и говоришь: Дон Корлеоне, мне нужна справедливость. Но ты не просишь с уважением, не предлагаешь дружбу, даже не думаешь обратиться ко мне — крёстный. Нет, ты приходишь ко мне в дом в день свадьбы моей дочери и просишь убивать за деньги.
"Совість і пам'ять — складові людської душі. Совість - зірка, яка освітлює життєвий шлях людини у світі, суспільстві, всесвіті. Не дай Бог загубити ту зірку, а також пам'ять, відчуття часу, історії, простору, загубити душу! " - писав В. Андрієв. Совість - основна складова шляхетності, родина, що має такі якості, як: доброзичливість, ввічливість, шляхетність, порядність, - людина добра, вихована, з гарними манерами.
По-перше, звернемося до історії: ще зі стародавніх часів чоловіки довіряли своїм жінкам оберігати вогонь, але коли вони йшли на полювання, завжди хтось залишався для того, щоб захищати людей і територію та до слабшим. Це були перші зародки шляхетності і людяності.
По-друге, повернемося до сьогодення: на жаль, людей, які зберегли в собі прекрасні якості, дуже мало. Ми стоїмо на порозі деградації, проходить зворотній процес еволюції - уподібнення тваринам. Г. Сковорода писав: "Щастя можна знайти тільки в собі, а щоб його віднайти, треба пізнати себе! " Люди в цьому світі бояться знаходити себе, краще ховатися за комп'ютерними "ніками" й не показувати себе нікому, навіть самому собі. Страх - проблема розвитку цивілізації.
По-третє, мені дуже пощастило: я маю друзів, які не ховаються за комп'ютерами й не ховаються у собі - вони відкриті та щирі люди. Якось запитала свою подругу: "Чому ми так живемо? " А вона відповіла: "Тому, що культура не встигає за розвитком воєнної техніки! "
Отже, шляхетність - це риса, яка личить усім, але мало хто нею користується. Г. Сковорода писав: "У серці є власні любов і тепло! " Навчімося ж сіяти добро, а воно, будьте певні, повернеться сторицею - тоді світ стане добрішим і світлішим!
— Я знаю тебя много лет, но ты никогда не обращался ко мне за советом или Я не могу вспомнить, когда ты в последний раз приглашал меня в свой дом на чашку кофе, хотя моя жена, крёстная твоего единственного ребёнка. Будем сейчас откровенны: ты никогда не искал моей дружбы и ты боялся быть у меня в долгу.
— Я не хотел нажить неприятностей.
— Я понимаю. Ты нашёл в Америке рай: у тебя хорошо шёл бизнес, тебя защищала полиция и тебе не нужны были такие друзья как я. А теперь, ты приходишь и говоришь: Дон Корлеоне, мне нужна справедливость. Но ты не просишь с уважением, не предлагаешь дружбу, даже не думаешь обратиться ко мне — крёстный. Нет, ты приходишь ко мне в дом в день свадьбы моей дочери и просишь убивать за деньги.