Вічні цитати великого поета і одного з найвідоміших східних мудреців і філософів. Кожне його чотиривірш - рівняння, що прагне до точної формулою, до афоризму.
Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць і загадок. Стародавній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий більш як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів - мудрих, повних гумору, лукавства і зухвалості рубаї.
Рубаї - одна з найскладніших жанрових форм таджицько-перської поезії. Обсяг рубаї - чотири рядки, три з яких (рідко чотири) римуються між собою. Хайям - неперевершений майстер цього жанру. Його рубаї вражають влучністю і глибиною розуміння світу і душі людини, яскравістю образів і витонченістю ритму.
Живучи на релігійному сході, Омар Хайям розмірковує про Бога, але рішуче відкидає всі церковні догми. Його іронія і вільнодумство відбилися в рубаї. Його підтримували багато поетів свого часу, але через страх переслідувань за вільнодумство і богохульство вони приписували і свої твори Хайямові.
Омар Хайям - гуманіст, для нього людина і його душевний світ понад усе. Він цінує задоволення і радість життя, насолоду від кожної хвилини. А його стиль викладу давав можливість висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.
Мезолитте мамонт, мүйізтұмсық сияқты ірі және табын болып жүретін аңдар жойылып кетті. Жеке жүретін бұғы, қабан секілді аңдарды қуып жүріп аулау қажеттігінен аңшылар садақ пен жебені ойлап тапты. Садақ аңды алыстан атуға мүмкіндік берді. Сондықтан мезолит дәуірінің басты жаңалығы садақ пен жебе болып есептеледі.
Бұл дәуірдің үлкен жаңалығының бірі — ұзындығы 1-2 см ұсақ жаңқа тастан жасалған құрал (микролит).
Археологтардың қазба жұмыстары кезінде мезолиттік ескерткіштер аз табылды. Қазақстан аумағында 20-дан астам мезолиттік тұрақ белгілі. Бұл дәуірде аңшылар бір жерде ұзақ мекендемегендіктен, олардың баспаналары да тұрақты болмады. Мезолит дәуіріндегі адамдар үнемі жайылымдарын ауыстырып, өрістеп отырған аңдардың соңынан ілесіп көшіп жүрді. Аңшылар Ертіс, Есіл, Тобыл, Торғай, Жайық өзендерінің бойын мекендеген.
Мезолиттік баспаналар тұрақты болмады. Баспаналар жеңіл қос секілді, ағаштан айқастырыла құрылып, үстінен аң терісі жабылатын. Есіл өзені аңғарынан қабырғалары терең көмілген, көлемі 40-60 шаршы метр болатын осындай баспана табылды.
Вічні цитати великого поета і одного з найвідоміших східних мудреців і філософів. Кожне його чотиривірш - рівняння, що прагне до точної формулою, до афоризму.
Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, а біографія сповнена таємниць і загадок. Стародавній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий більш як поет, творець оригінальних філософсько-ліричних чотиривіршів - мудрих, повних гумору, лукавства і зухвалості рубаї.
Рубаї - одна з найскладніших жанрових форм таджицько-перської поезії. Обсяг рубаї - чотири рядки, три з яких (рідко чотири) римуються між собою. Хайям - неперевершений майстер цього жанру. Його рубаї вражають влучністю і глибиною розуміння світу і душі людини, яскравістю образів і витонченістю ритму.
Живучи на релігійному сході, Омар Хайям розмірковує про Бога, але рішуче відкидає всі церковні догми. Його іронія і вільнодумство відбилися в рубаї. Його підтримували багато поетів свого часу, але через страх переслідувань за вільнодумство і богохульство вони приписували і свої твори Хайямові.
Омар Хайям - гуманіст, для нього людина і його душевний світ понад усе. Він цінує задоволення і радість життя, насолоду від кожної хвилини. А його стиль викладу давав можливість висловлювати те, чого не можна було сказати вголос відкритим текстом.
Объяснение:
Мезолитте мамонт, мүйізтұмсық сияқты ірі және табын болып жүретін аңдар жойылып кетті. Жеке жүретін бұғы, қабан секілді аңдарды қуып жүріп аулау қажеттігінен аңшылар садақ пен жебені ойлап тапты. Садақ аңды алыстан атуға мүмкіндік берді. Сондықтан мезолит дәуірінің басты жаңалығы садақ пен жебе болып есептеледі.
Бұл дәуірдің үлкен жаңалығының бірі — ұзындығы 1-2 см ұсақ жаңқа тастан жасалған құрал (микролит).
Археологтардың қазба жұмыстары кезінде мезолиттік ескерткіштер аз табылды. Қазақстан аумағында 20-дан астам мезолиттік тұрақ белгілі. Бұл дәуірде аңшылар бір жерде ұзақ мекендемегендіктен, олардың баспаналары да тұрақты болмады. Мезолит дәуіріндегі адамдар үнемі жайылымдарын ауыстырып, өрістеп отырған аңдардың соңынан ілесіп көшіп жүрді. Аңшылар Ертіс, Есіл, Тобыл, Торғай, Жайық өзендерінің бойын мекендеген.
Мезолиттік баспаналар тұрақты болмады. Баспаналар жеңіл қос секілді, ағаштан айқастырыла құрылып, үстінен аң терісі жабылатын. Есіл өзені аңғарынан қабырғалары терең көмілген, көлемі 40-60 шаршы метр болатын осындай баспана табылды.