Поговорим, прежде всего, о пользе занятий лыжами для укрепления здоровья. Что бег укреплению здоровья, знают уже многие. Бег доступен человеку практически любого возраста и разной степени подготовленности. Бегать можно где угодно и в любую погоду. Нагрузка его легко дозируется скоростью, изменением частоты и длины шагов. Эти же достоинства свойственны и бегу на лыжах, но, кроме того, имеется и ряд преимуществ.
Прежде всего, при ходьбе на лыжах в работу включаются мышцы не только ног, но и рук, туловища.
Далее на лыжах можно ходить тихо или бегать быстро очень долго, буквально весь день, от рассвета до заката. Такой же длительный бег мало для кого доступен (быть может, только для самых – самых подготовленных). Суммарные энергозатраты лыжника за один выход могут быть куда больше, чем у бегуна, а это так важно для регулирования веса.
В зимнее время часть энергии ещё тратиться на то, чтобы согревать тело и вдыхаемый воздух, что также увеличивает её расход в балансе веса тела. А сколько энергии удаляется с согретым возрастом и водяными порами не только при интенсивном, но даже спокойном дыхании на лыжах.
Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.
Походження
Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду.
Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.
Культура
У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.
Господарство
Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.
Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).
Вірування
Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.
Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.
Виготовлення кераміки
Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.
Поговорим, прежде всего, о пользе занятий лыжами для укрепления здоровья. Что бег укреплению здоровья, знают уже многие. Бег доступен человеку практически любого возраста и разной степени подготовленности. Бегать можно где угодно и в любую погоду. Нагрузка его легко дозируется скоростью, изменением частоты и длины шагов. Эти же достоинства свойственны и бегу на лыжах, но, кроме того, имеется и ряд преимуществ.
Прежде всего, при ходьбе на лыжах в работу включаются мышцы не только ног, но и рук, туловища.
Далее на лыжах можно ходить тихо или бегать быстро очень долго, буквально весь день, от рассвета до заката. Такой же длительный бег мало для кого доступен (быть может, только для самых – самых подготовленных). Суммарные энергозатраты лыжника за один выход могут быть куда больше, чем у бегуна, а это так важно для регулирования веса.
В зимнее время часть энергии ещё тратиться на то, чтобы согревать тело и вдыхаемый воздух, что также увеличивает её расход в балансе веса тела. А сколько энергии удаляется с согретым возрастом и водяными порами не только при интенсивном, но даже спокойном дыхании на лыжах.
Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.
Походження
Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду.
Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.
Культура
У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.
Господарство
Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.
Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).
Вірування
Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.
Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.
Виготовлення кераміки
Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.