І поділ - у 1772 р. Росія загарбала частину Білорусії, Австрія - Галичину, Пруссія - споконвічні польські землі. У 1774 р. Австрія загарбала Буковину, а ще в кінці XVII ст. - Закарпаття. Таким чином, наприкінці XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії.
ІІ поділ – 1793 р. Росія загарбала Правобережну Україну та білоруські землі, Пруссія - польські землі.
ІІІ поділ - 1795 р. До Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, більша частина Литви і Курляндія (частина Латвії). Пруссія привласнила західнолитовські землі і поділила з Австрією польські землі. Польська держава перестала існувати.
Трудно найти в мире страну, где проживало бы население одной национальности, одной культуры. Во многих государствах, и в первую очередь федеративных, как у нас, живут разные народы, народности, этнические и религиозные группы. Поэтому воспитание в духе патриотизма, уважения и дружбы народов, веротерпимости отражает смысл и цели воспитательных действий по достижению согласия между людьми, развития образования как фактора интеллектуального и социального прогресса российского народа. Невозможно сохранить мир в наше время, если мы не научимся понимать друг друга, уважать культуру других народов, окружающих нас.
І поділ - у 1772 р. Росія загарбала частину Білорусії, Австрія - Галичину, Пруссія - споконвічні польські землі. У 1774 р. Австрія загарбала Буковину, а ще в кінці XVII ст. - Закарпаття. Таким чином, наприкінці XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії.
ІІ поділ – 1793 р. Росія загарбала Правобережну Україну та білоруські землі, Пруссія - польські землі.
ІІІ поділ - 1795 р. До Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, більша частина Литви і Курляндія (частина Латвії). Пруссія привласнила західнолитовські землі і поділила з Австрією польські землі. Польська держава перестала існувати.
Объяснение:
Трудно найти в мире страну, где проживало бы население одной национальности, одной культуры. Во многих государствах, и в первую очередь федеративных, как у нас, живут разные народы, народности, этнические и религиозные группы. Поэтому воспитание в духе патриотизма, уважения и дружбы народов, веротерпимости отражает смысл и цели воспитательных действий по достижению согласия между людьми, развития образования как фактора интеллектуального и социального прогресса российского народа. Невозможно сохранить мир в наше время, если мы не научимся понимать друг друга, уважать культуру других народов, окружающих нас.