а2. главные вопросы «что производить? », «как производить? », «для кого производить? » 1) существуют во всех странах 2) существуют только в бедных странах 3) существуют только в рыночной 4)возникают во время кризисов
Тема: Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання
працересурсного потенціалу країн
Мета роботи: поглиблювати знання про трудові ресурси і працересурсний потенціал країн світу, розвивати вміння аналізувати статево-вікові піраміди, оцінювати працересурсний потенціал країн на прикладі Японії, Китаю та Індії.
Обладнання: підручник, статево-вікові піраміди населення Японії, Китаю та Індії, додаткові джерела інформації.
Теоретичні відомості
Працересурсний потенціал — сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик та якостей працездатного населення, які втілені або можуть бути втілені в межах і за до існуючої в суспільстві системи відносин щодо участі в процесі праці й суспільній діяльності. Може розглядатись як форма втілення людського чинника виробництва.
Статево-вікові піраміди — поєднання стовпчикових діаграм, які відображають у відсотках співвідношення кількості чоловіків і жінок різного віку. Діаграми розташовуються в порядку збільшення віку, ліворуч від осі графіка — кількість чоловіків, праворуч — жінок. Як правило, зі збільшенням віку стовпчики діаграми стають коротшими.
У світ ігається зміна показників народжуваності, смертності, природного приросту, а також пов’язаного з ними вікового складу населення — тобто відбувається демографічний перехід.
Усього в історії людства виділено чотири фази демографічного переходу:
І — високі коефіцієнти народжуваності та смертності, низький коефіцієнт природного приросту, значна частина населення молодшої вікової групи, дуже мала — старшої;
— різке зниження коефіцієнта смертності за високого коефіцієнта народжуваності, що призведе до швидкого зростання кількості населення (демографічний вибух), значна частина населення молодшої вікової групи, мала — старшої;
— повільне падіння коефіцієнта смертності та швидке — народжуваності; зменшення коефіцієнта природного приросту, зменшення частки населення молодшої вікової групи, поступове збільшення частки населення старшої вікової групи;
— зближення величин коефіцієнтів народжуваності та смертності; дуже повільне зростання кількості населення або навіть його скорочення, подальше зменшення частки населення молодшої вікової групи та збільшення кількості населення старшої вікової групи.
Сьогодні на стадії демографічного вибуху перебувають майже всі країни Африки та частина країн Азії і Латинської Америки.
У країнах Європи, а також США, Канаді та Японії зараз ігається четверта фаза демографічного переходу, що характеризується демографічною кризою (процесом дуже повільного зростання кількості населення або його скорочення). У першу чергу це пов’язано з низькою народжуваністю.
Кожній із фаз демографічного переходу відповідає певний вид статево-вікової піраміди.
1) в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на 6,66 млн. руб.;
2) увеличение оборотных средств эффективно, так как: произошло увеличение коэффициента оборачиваемости; сокращение времени одного оборота; получена относительная экономия оборотных средств.
Объяснение:
1) Рассчитаем коэффициенты оборачиваемости оборотных средств как отношение продолжительности квартала (90 дней) к длительности одного оборота:
КО₃ = 90 : 58 ≈ 1,55 - столько раз обернулись оборотные средства в 3 кв.;
КО₄ = 90 : 51 ≈ 1,76 - столько раз обернулись оборотные средства в 4 кв.
2) Коэффициент оборачиваемости равен отношению объёма реализованной продукции Р к средним к средним за квартал остатком оборотных средств ОСср:
а) КО₃ = 60 : ОСср₃,
90:58 = 60 : ОСср₃,
ОСср₃ = 60*58:90 = 38,67 млн. руб.
б) КО₄ = 80 : ОСср₄,
90:51 = 80:ОСср₄,
ОСср₄ = 80*51:90 = 45,33 млн. руб.
3) Таким образом в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на:
ОСср₄ - ОСср₃ = 45,33 - 38,67 = 6,66 млн. руб.
4) Рассчитаем относительную экономию (-) либо относительный перерасход оборотных средств.
Если бы оборотные средства увеличивались в том же отношении, в каком росла выручка от реализации продукции, то предприятию потребовалось бы оборотных средств на сумму:
ОСпл = 80:60*38,67 = 51,56 млн. руб.,
а фактически предприятие вложило в оборотные средства 45,33 млн. руб.;
следовательно, относительная экономия оборотных средств (о чем свидетельствует знак "минус") составила:
45,33 - 51,56 = - 6,23 млн. руб.
5) Увеличение оборотных средств эффективно, так как:
- коэффициент оборачиваемости увеличился с 1,55 до 1,76;
- время одного оборота сократилось с 58 до 51 дня;
- относительная экономия оборотных средств составила 6,23 млн. руб.
1) в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на 6,66 млн. руб.;
2) увеличение оборотных средств эффективно, так как: произошло увеличение коэффициента оборачиваемости; сокращение времени одного оборота; получена относительная экономия оборотных средств.
Тема: Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання
працересурсного потенціалу країн
Мета роботи: поглиблювати знання про трудові ресурси і працересурсний потенціал країн світу, розвивати вміння аналізувати статево-вікові піраміди, оцінювати працересурсний потенціал країн на прикладі Японії, Китаю та Індії.
Обладнання: підручник, статево-вікові піраміди населення Японії, Китаю та Індії, додаткові джерела інформації.
Теоретичні відомості
Працересурсний потенціал — сукупність демографічних, соціальних і духовних характеристик та якостей працездатного населення, які втілені або можуть бути втілені в межах і за до існуючої в суспільстві системи відносин щодо участі в процесі праці й суспільній діяльності. Може розглядатись як форма втілення людського чинника виробництва.
Статево-вікові піраміди — поєднання стовпчикових діаграм, які відображають у відсотках співвідношення кількості чоловіків і жінок різного віку. Діаграми розташовуються в порядку збільшення віку, ліворуч від осі графіка — кількість чоловіків, праворуч — жінок. Як правило, зі збільшенням віку стовпчики діаграми стають коротшими.
У світ ігається зміна показників народжуваності, смертності, природного приросту, а також пов’язаного з ними вікового складу населення — тобто відбувається демографічний перехід.
Усього в історії людства виділено чотири фази демографічного переходу:
І — високі коефіцієнти народжуваності та смертності, низький коефіцієнт природного приросту, значна частина населення молодшої вікової групи, дуже мала — старшої;
— різке зниження коефіцієнта смертності за високого коефіцієнта народжуваності, що призведе до швидкого зростання кількості населення (демографічний вибух), значна частина населення молодшої вікової групи, мала — старшої;
— повільне падіння коефіцієнта смертності та швидке — народжуваності; зменшення коефіцієнта природного приросту, зменшення частки населення молодшої вікової групи, поступове збільшення частки населення старшої вікової групи;
— зближення величин коефіцієнтів народжуваності та смертності; дуже повільне зростання кількості населення або навіть його скорочення, подальше зменшення частки населення молодшої вікової групи та збільшення кількості населення старшої вікової групи.
Сьогодні на стадії демографічного вибуху перебувають майже всі країни Африки та частина країн Азії і Латинської Америки.
У країнах Європи, а також США, Канаді та Японії зараз ігається четверта фаза демографічного переходу, що характеризується демографічною кризою (процесом дуже повільного зростання кількості населення або його скорочення). У першу чергу це пов’язано з низькою народжуваністю.
Кожній із фаз демографічного переходу відповідає певний вид статево-вікової піраміди.
Объяснен вот
1) в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на 6,66 млн. руб.;
2) увеличение оборотных средств эффективно, так как: произошло увеличение коэффициента оборачиваемости; сокращение времени одного оборота; получена относительная экономия оборотных средств.
Объяснение:
1) Рассчитаем коэффициенты оборачиваемости оборотных средств как отношение продолжительности квартала (90 дней) к длительности одного оборота:
КО₃ = 90 : 58 ≈ 1,55 - столько раз обернулись оборотные средства в 3 кв.;
КО₄ = 90 : 51 ≈ 1,76 - столько раз обернулись оборотные средства в 4 кв.
2) Коэффициент оборачиваемости равен отношению объёма реализованной продукции Р к средним к средним за квартал остатком оборотных средств ОСср:
а) КО₃ = 60 : ОСср₃,
90:58 = 60 : ОСср₃,
ОСср₃ = 60*58:90 = 38,67 млн. руб.
б) КО₄ = 80 : ОСср₄,
90:51 = 80:ОСср₄,
ОСср₄ = 80*51:90 = 45,33 млн. руб.
3) Таким образом в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на:
ОСср₄ - ОСср₃ = 45,33 - 38,67 = 6,66 млн. руб.
4) Рассчитаем относительную экономию (-) либо относительный перерасход оборотных средств.
Если бы оборотные средства увеличивались в том же отношении, в каком росла выручка от реализации продукции, то предприятию потребовалось бы оборотных средств на сумму:
ОСпл = 80:60*38,67 = 51,56 млн. руб.,
а фактически предприятие вложило в оборотные средства 45,33 млн. руб.;
следовательно, относительная экономия оборотных средств (о чем свидетельствует знак "минус") составила:
45,33 - 51,56 = - 6,23 млн. руб.
5) Увеличение оборотных средств эффективно, так как:
- коэффициент оборачиваемости увеличился с 1,55 до 1,76;
- время одного оборота сократилось с 58 до 51 дня;
- относительная экономия оборотных средств составила 6,23 млн. руб.
1) в 3 кв. сумма оборотных средств была меньше, чем в 4 кв., на 6,66 млн. руб.;
2) увеличение оборотных средств эффективно, так как: произошло увеличение коэффициента оборачиваемости; сокращение времени одного оборота; получена относительная экономия оборотных средств.