Наведу один приклад: «Німці їдять небагато з іншої причини. У них інший раціон. Їхня культура харчування дуже відрізняється від нашої. З огляду на те, що ціни на продукти приблизно однакові в Німеччині та Україні, вони (німці) їдять менше не тому, що в них немає можливості, а тому, що така культура. І тому вони витрачають менше порівняно з нашими людьми» (Джерело: Цензор).
Тому хочу поділитися інформацією про раціон німців та українців та порівняти його (розраховано за даними ФАО за 2014 рік).
Почнемо із значної різниці у показнику ВВП на душу населення. На одного німця ВВП становило $42 тис., що у 5,8 раз перевищувало відповідний показник в Україні. Проте калорійність харчування була більшою лише на 11%.
У структурі щоденної продовольчої корзини явно відрізняються показники споживання м’яса, алкоголю, олії та тваринних жирів, яких німці їдять значно більше за українців. Проте зернових культур (звичайно, у готових продуктах), овочів та яєць українці споживають більше.
Також цікаво подивиться на структуру харчування в інших країнах.
Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення
Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення
Частка окремих видів продовольства у формуванні раціону населення, ккал/особу/день
Наведу один приклад: «Німці їдять небагато з іншої причини. У них інший раціон. Їхня культура харчування дуже відрізняється від нашої. З огляду на те, що ціни на продукти приблизно однакові в Німеччині та Україні, вони (німці) їдять менше не тому, що в них немає можливості, а тому, що така культура. І тому вони витрачають менше порівняно з нашими людьми» (Джерело: Цензор).
Тому хочу поділитися інформацією про раціон німців та українців та порівняти його (розраховано за даними ФАО за 2014 рік).
Почнемо із значної різниці у показнику ВВП на душу населення. На одного німця ВВП становило $42 тис., що у 5,8 раз перевищувало відповідний показник в Україні. Проте калорійність харчування була більшою лише на 11%.
Україна Німеччина Німеччина/Україна, %
ВВП/душу населення, $ тис. 7,30 42,10 577%
Калорійність харчування, ккал/особу/день 3206 3543 111%
Структура продовольчої корзини, ккал/особу/день
Зернові культури 1234 879 71%
Цукор і солодощі 446 475 107%
Олія та тваринні жири 398 719 181%
Овочі 80 67 84%
М'ясо 186 368 198%
Молоко 285 340 119%
Яйця 51 50 97%
Алкоголь 135 248 184%
Інше 391 397 101%
У структурі щоденної продовольчої корзини явно відрізняються показники споживання м’яса, алкоголю, олії та тваринних жирів, яких німці їдять значно більше за українців. Проте зернових культур (звичайно, у готових продуктах), овочів та яєць українці споживають більше.
Також цікаво подивиться на структуру харчування в інших країнах.
Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення
Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення
Частка окремих видів продовольства у формуванні раціону населення, ккал/особу/день
Транспортные расходы - (300000*5):100=15000 руб.
Первоначальная стоимость- 300000+15000+18000=333000 руб.
Срок полезного использования в месяцах -12*12=144 мес.
При прямолинейном начисления амортизации, амортизацион. отчисления в месяц - 333000:144=2312,50 руб.
Амортизац. отчисления за 3 года(36 мес.) - 2312.50*36=83250 руб.
Остаточная ст-ть - 333000-83250=249750 руб.
ДЛЯ УКРАИНЫ:
А=(Со-Л)/t
где
А — годовая сумма амортизации;
Со — первоначальная стоимость основного капитала;
Л — ликвидационная стоимость в последнем году эксплуатации;
t — общее количество лет эксплуатации объекта.
Для отдельного объекта первоначальную стоимость определяют по формуле:
Сперв=Соб+Смр+Зтр+Зпр,
где
Соб – стоимость приобретенного оборудования;
Смр - стоимость монтажных работ;
Зтр – затраты на транспортировку;
Зпр – прочие затраты.
Объяснение: