Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.
Добавленная стоимость продукции определяется как разница между выручкой от реализации продукции без учета НДС и материальными затратами:
ДС (1 ед.прод.) = (22000 - 3667) - (7000 - 1167) = 18333-5833 = 12500 руб.
Рассчитаем величину добавленной стоимости в расчете на одну единицу продукции:
ДС (1 ед.прод.) = 12500 руб./40 изд. = 312,5 руб.
Определим величину НДС, перечисленного в бюджет:
НДС (бюджет) = 3667 - 1167 = 2500 руб.
Величина НДС, перечисленного в бюджет, в % к добавленной стоимости:
НДС (%) = 2500 руб./12500 руб. × 100% = 20%.
Грошова маса-сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій і безготівковій формах, що забезпечує обіг товарів і послуг в народному господарстві.
У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої відносяться грошові кошти, реально обслуговують господарський оборот, і пасивна частина, що включає грошові накопичення, залишки на рахунках, які потенційно можуть служити розрахунковими коштами. Особливе місце в структурі грошової маси займають так звані "квазіденьги" (від латинського "quasi" - ніби, майже), тобто грошові кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, які вкладають кошти тільки в короткострокові грошові зобов'язання.
Сукупність готівки (металеві гроші і банкноти) і грошей для безготівкових розрахунків в центральному банку (безстрокові вклади) становить гроші центрального банку. Їх називають також монетарною або грошовою базою, так як вони визначають сумарну грошову масу в народному господарстві.
Грошова маса, якою володіє народне господарство для здійснення операцій обміну і платежу, залежить від пропозиції грошей банківського сектора і від попиту на гроші, тобто прагнення установ небанківського сектора мати у себе певну грошову суму у вигляді готівки або вкладів до запитання
Пропозиція і попит на гроші визначають, в основному, обсяг і кон'юнктуру грошового ринку.