В цехе машиностроительного завода три группы станков: шлифовальные – 5 единиц, строгальные – 10 единиц, фрезерные – 15 единиц. Норма времени на обработку единицы оборудования по каждой группе оборудования соответственно составляет 0,5 часа; 1,5 часа; 2 часа.
Режим работы цеха трехсменный, продолжительность смены – 8 часов оборудования в ремонте составляют 10 %, число рабочих дней в году – 265.
Определите производственную мощность цеха.
В общем виде рынок ценных бумаг можно определить как совокупность экономических отношений по поводу выпуска и обращения ценных бумаг между его участниками. Понятие "рынок ценных бумаг", или "фондовый рынок" объединяет отношения, возникающие при эмиссии и размещении ценных бумаг (независимо от типа эмитента), а также деятельность профессиональных участников рынка по последующему обращению ценных бумаг. На фондовом рынке складываются отношения имущественных прав по поводу владения и кредитования специфическими финансовыми инструментами - ценными бумагами. Рынок ценных бумаг в России - это молодой динамичный рынок с быстро нарастающим объемом операций, разнообразными финансовыми инструментами и диверсифицированной инфраструктурой.
Рынок ценных бумаг, как и другие рынки, представляет собой сложную организационно-экономическую систему законченных технологических циклов. Этот рынок включает, с одной стороны, эмитентов (юридических или физических лиц), выпускающих ценные бумаги, с другой стороны, инвесторов (юридических или физических лиц), покупающих ценные бумаги, а также посредников (дилеров, брокеров, маклеров и др обращению ценных бумаг и совершению различных фондовых операций. Различают первичный и вторичный, биржевой и внебиржевой рынок ценных бумаг. На первичном рынке происходит первичный выпуск ценных бумаг в обращение (эмиссия), а на вторичном рынке осуществляются различные операции с уже выпущенными ценными бумагами (фондовые операции).
Рынок ценных бумаг служит источником формирования денежного капитала, который в последующем используется для инвестирования, производства какого-либо реального товара или же приращения начального капитала.
Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.