1. Автокөлік радиусы 50м айналма жолмен 10 м/с жылдамдықпен қозғалады. Автокөліктің центрге тартқыш үдеуін табыңдар. 2. Егер радиусы 0,3 м доңғалағы 1с ішінде 10 айналым жасаса, оның қозғалыс жылдамдығы қандай?
3. Станциядан қозғалған поездың үдеуі1 . Осындай үдеумен поезд 10 секунд ішінде қандай жол жүреді?
4. Бірқалыпты үдемелі қозғалған автомобильдің 5 с ішінде 10м/с-тан 15м/с –қа артты. Автомобильдің үдеуі қандай?
5. 4 секунд ішінде 8 айналым жасайды. Период неге тең?
6. 4 секунд ішінде 8 айналым жасайды. Жиілік неге тең?
7. Ай Жерді 384000 км шеңбер бойымен 1020м/с жылдамдықпен айналады. Айдың центрге тартқыш үдеуі қандай?
8. Доп жоғары қарай 20 м/с жылдамдықпен лақтырылған. Ол жер бетімен 2 с уақытта қандай қашықтықта болады?
9. Дененің айналу периодын 10 с-қа тең деп алып, оның 10 с ішіндегі бұрыштық жылдамжығын, жүрген жолын тап
Загальна характеристика. Най ші тварини поширені по всій земній кулі - в морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.
Маючи морфологічну подібність у будові клітин з багатоклітинними організмами, най ші відрізняються від них у функціональному плані. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціалізовані функції, то клітина най ших універсальна. Вона є самостійним організмом, якому властиві обмін речовин, подразливість, рух і розмноження.
Най ші - це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному - є цілісним самостійним організмом. Переважна більшість їх має мікроскопічне малі розміри (від 2 до 150 мкм). Проте деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6 см.
Будова най ших надзвичайно різноманітна, однак УСІМ їм властиві ознаки, характерні для організації та Функцій клітини. Як і в інших клітинах, основними компонентами клітини най шого є цитоплазма і ядро.
Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину й механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки, які будуть розглянуті далі.
Цитоплазма най ших, як правило, складається з двох шарів - зовнішнього, світлішого й щільнішого - ектоплазми - і внутрішнього, в якому розміщені органели і включення клітини, - ендоплазми. Крім загально-клітинних органел у цитоплазмі най ших можуть бути різноманітні спеціальні органели.
Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори - опорні й скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У най ших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро най ших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі містяться розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця.
1880 — 1881 гг. — Открытие пьезоэлектрического эффекта
( Ж. и П. Кюри)
1881 год — Вакцинация. Метод предохранительных
прививок, в частности от сибирской язвы ( Л. Пастер )
1882 год — Открытие возбудителя туберкулеза ( Р. Кох )
1883 год — Открытие фагоцитоза ( И. И. Мечников )
1883 год — Открытие Канторова множества, первый
известный фрактал ( Г. Кантор )
1885 — 1888 гг. — Открытие ридбергского вещества ( И.
Бальмер , Й. Ридберг)
1888 год — Доказательство существования
электромагнитных волн ( Г. Герц)
1888 год — Открытие жидких кристаллов ( Ф. Рейницер)
1895 год — Открытие рентгеновского излучения
( В. К. Рентген )
1895 год — Классическая электродинамика в
окончательном виде ( Х. Лоренц )
1896 год — Открытие радиоактивности ( А. А. Беккерель )
1897 год — Учение о высшей нервной деятельности
( И. П. Павлов )
1897 год — Открытие электрона ( Дж. Дж. Томсон )
1897 год — Открытие явления термолюминесценции
( И. Б. Боргман ) [6]
1898 год — Открытие радия ( П. и М. Кюри )
1899 год — Разделение радиоактивного излучения на
компоненты: альфа- , бета- и гамма-излучение ( П. Виллар , Э.
Резерфорд ).