1.Доповніть речення. „Деформації зсуву підвладні...” *
А/ фундаменти, колони, стіни;
Б/ канати, ланцюги в піднімальних приладах;
В/ деталі в початковій фазі процесу різання на станку;
Г/ вали машини, осі;
Д/ мости, рейки залізничних доріг.
2.Вкажіть, як називають, тіла, що мають гладкі плоскі поверхні розташовані під певними кутами, атоми і молекули яких займають визначені, упорядковані положення в
А/ монокристали;
Б/ полікристали;
В/ аморфні тіла;
Г/ гази;
Д/ рідини.
3.Назвіть стан речовини, в якому гається дальній порядок в розташуванні часток тіла. *
А/ газ;
Б/ пар;
В/ рідина;
Г/ аморфне тіло;
Д/ кристалічне тіло.
4.Назвіть процес переходу речовини з твердого стану в рідкий. *
А/ пароутворення;
Б/ плавлення;
В/ кристалізація;
Г/ сублімація;
Д/ десублімація.
5.Доповніть речення. „Порушення в самій будові кристалічної решітки називається ...”. *
А/ деформація;
Б/ дефект;
В/ дислокація;
Г/ вакансія;
Д/ правильної відповіді немає.
6.Вкажіть, де швидше закипіть вода при однакових умовах проведення досліду. *
А/ на вершині гори;
Б/ на рівні поверхні моря;
В/ на рівні глибини шахти;
Г/ незалежно від місця досліду;
Д/ правильної відповіді немає.
7.Назвіть процес утворення молекул газу безпосередньо з поверхні твердого тіла. *
А/ випаровування;
Б/ рекомбінація;
В/ кристалізація;
Г/ сублімація;
Д/ десублімація.
8.Вкажіть, яке значення може мати крайовий кут при частковому змочуванні. *
А/ 0º;
Б/ 45º;
В/ 90º;
Г/ 120º;
Д/ 180º.
9.Доповніть речення. „Меніск – це виникаюча у стінки посудини...” *
А/ викривлена поверхня рідини;
Б/ вигнута поверхня рідини;
В/ вгнута поверхня рідини;
Г/ пласка поверхня рідини;
Д/ сферична поверхня рідини.
10.Назвіть властивість твердих тіл зберігати деформацію після зняття зовнішнього навантаження. *
А/ пружність;
Б/ пластичність;
В/ крихкість;
Г/ твердість;
Д/ міцність.
11.Закінчить речення. „Стіг сіна навіть під час сильного дощу не промокає, це пояснюється...”.
А/ капілярністю;
Б/ змочуванням;
В/ незмочуванням;
Г/ силою поверхневого натягу;
Д/ силою тяжіння.
12.Доповніть речення. „У випадку, коли крайовий кут гається...” *
А/ не гається ні змочування, ні незмочування;
Б/ часткове змочування;
В/ часткове незмочування;
Г/ ідеальне змочування;
Д/ ідеальне незмочування.
13.Коефіцієнт поверхневого натягу рідкого олова 526000 Н/м. Визначити силу поверхневого натягу олова, що діє на периметр поверхневого шару довжиною 5 мм.
А/ 0,1 Н;
Б/ 1052 кН;
В/ 0,95 мкН;
Г/ 2,63 МН;
Д/ 2,63 кН.
14.Вкажіть величину, яка є мірою змочування. *
А/ крайовий кут Θ;
Б/ sin Θ;
В/ tg Θ;
Г/ cos Θ;
Д/ ctg Θ.
15.Визначити на скільки збільшиться енергія поверхневого шару мильної бульбашки (σ = 0,04 Н/м) при збільшенні площі її поверхні на 40 см2.
А/ 1,6 Дж;
Б/ 1,6·10–4 Дж;
В/ 0,001 Дж;
Г/ 1000 Дж;
Д/ 3,2·10–4 Дж.
16.Доповніть речення. „Механічна напруга, при якій тіло починає руйнуватися називається ...” *
А/ межа міцності;
Б/ межа пружності;
В/ межа пластичності;
Г/ межа пропорційності;
Д/ межа плинності.
17.Вкажіть фактор, від якого залежить коефіцієнт поверхневого натягу рідини. *
А/ густини рідини;
Б/ площі поверхні рідини;
В/ природи межуючих середовищ;
Г/ форми посудини;
Д/ всі відповіді правильні.
18.Вкажіть явище, яким можна пояснити те, що температура води у відкритій посудині завжди трохи нижче за температуру повітря в кімнаті. *
А/ поверхневий натяг;
Б/ змочування;
В/ конденсація;
Г/ випаровування;
Д/ капілярність.
19.Закінчить речення. „З підвищенням температури рідини коефіцієнт поверхневого натягу...” *
А/ збільшиться;
Б/ зменшиться;
В/ не зміниться;
Г/ не залежить від температури;
Д/ зникне.
20.Доповніть речення. „Всі полікристалічні тіла ...”. *
А/ анізотропні;
Б/ ізотропні;
В/ частково ізотропні;
Г/ частково анізотропні;
Д/ не мають ні анізотропії, ні ізотропії.
21.Вкажіть, як називають властивість матеріалів, якщо при відносно невеликих навантаженнях вони пружно деформуються, а при збільшенні зовнішнього навантаження руйнуються.
А/ пружність;
Б/ пластичність;
В/ крихкість;
Г/ твердість;
Д/ міцність.
22.Вкажіть значення крайового кута у випадку, коли не гається ні змочування, ні не змочування твердої поверхні. *
А/ π/2 < Θ < π;
Б/ 0 < Θ < π/2;
В/ Θ = π;
Г/ Θ = 0;
Д/ Θ = π/2.
Молекулалық физикада, оның ішінде термодинамикада температура деп аталатын физикалық шаманың алатын орны зор. Алғашқыда температура ұғымы дененің жылулық дәрежесін көрсету үшін енгізілді. Жылудың түрліше дәрежесі денелер жанасқанда өтетін жылу процесі бойынша ажыратылады. Жылуды беріп жатқан дене ыстығырақ болады, демек, оның температурасы жоғарырақ. Жылу алмасу нәтижесінде екі дененің де температуралары теңесіп, жылулық тепе - теңдік орнайды. Жылулық тепе - теңдік тек екі дененің жанасуы кезінде ғана емес, бірнеше денелер жанасқанда да пайда болады. Жылулық тепе - теңдік кезінде барлық денелердің температуралары бірдей, сондықтан оны жылулық тепе - теңдік күйінің сипаттамасы деп есептеуге болады. Ден температурасын өлшейтін аспапты - термометр деп атайды
Звук як явище фізичне являє собою коливальні рухи матеріальних тіл - твердих, газоподібних або рідких. Виникнення слухових відчуттів людини пов'язане, як правило, саме з коливаннями повітря. Ось тому в безповітряному середовищі передача звуку стає неможливою. Коливання повітря, що сприймаються органом слуху людини як звук, в природних умовах мають дуже широкий діапазон величин тиску, в зв'язку з цим прийнято користуватися логарифмічною шкалою, висловлюючи рівень інтенсивності в белах (Б) або децибелах (дБ). Децибел - одиниця рівня інтенсивності, що дорівнює десятикратному десятковому логарифму відношення інтенсивності одного звуку до деякої іншої інтенсивності звуку, умовно прийнятої за рівень відліку і близькою до граничної. Зустрічаються в природі звуки характеризуються приблизно таким співвідношенням: Коливання, що мають інтенсивності, що виходять за межі даного діапазону, як звук вже не сприймаються, тобто вони або зовсім не чути і не викликають ніяких відчуттів, або сприймаються тактильними і больовими рецепторами і дають відчуття тиску або болю, що витісняють слухові відчуття. Звук як коливальний процес характеризується також частотою, яка по суті являє собою опис змін звукового тиску в часі. Якщо ці зміни мають правильний синусоїдальний характер, то говорять про чистому тоні. В реальних умовах до такого чистого основного тону, як правило, домішується ще кілька додаткових тонів, які надають звуку його часто неповторну індивідуальність. Звук вважається чистим, якщо додаткові тони по своїй акустичної енергії не перевищують 10 відсотків. У житті нам нерідко доводиться стикатися з природними чистими звуками. Це звуки, що видаються птахами і звірами, це і звуки, що виходять при проголошенні нами голосних. Звуки, в яких не можна виділити основного тону і в яких відповідно коливання звукового тиску описуються більш складною, ніж синусоїдальна, залежністю, позначають як шуми. І якщо акустична енергія розподілена рівномірно по всьому спектру, то говорять про «білому» шумі. Орган слуху людини сприймає коливання повітря (при достатньому рівні інтенсивності) в діапазоні від 16 герц до 20 кілогерц, і відповідно ці частоти в фізиці і техніці позначають як звукові, а менше 16 герц - як інфразвук і більше 20 кілогерц - як ультразвук. Людина інфра-та ультразвукові коливання не чує, хоч би великої інтенсивності вони не були. Але це зовсім не означає, що такі види енергії взагалі на людину не діють. Вони являють собою типовий приклад подразників, які ми з вами визначили раніше як «внерецепторние», тобто які не викликають специфічних відчуттів. Людина ж починає відчувати їх опосередковано в результаті взаємодії, і нерідко несприятливого, з тканинами нашого тіла. Звук як коливальний процес характеризується також довжиною хвилі, яка кількісно при незмінній частоті може змінюватися в залежності від швидкості поширення звуку. Ця швидкість в повітрі при температурі 0 градусів за шкалою Цельсія і нормальному атмосферному тиску становить 332 метра в секунду, зростаючи при підвищенні тиску і температури повітря. У більш щільному середовищі швидкість поширення звуку значно вище, складаючи при цьому: в граніті - 6000 метрів в секунду, в склі - 5500 метрів в секунду, в алюмінії - 5140 метрів в секунду, в залозі і стали - 5000 метрів в секунду, в твердих породах дерева (в поздовжньому напрямку) - 4000 метрів в секунду, в міді - 3560 метрів в секунду і в воді (при температурі 19 градусів за шкалою Цельсія) - 1461 метр в секунду. Таким чином, звукові коливання однієї і тієї ж частоти в різних середовищах мають різну довжину хвилі. Це виявляється небайдужим для нашого слуху і обумовлює деякі особливості слухового сприйняття при перебуванні людини під водою. А тепер розглянемо механізм сприйняття звуку.
Объяснение:
Фізична природа звуку