1. шыны таяқшаны матамен үйкеген кезде оның заряды
одан қанша электрон алынған?
(жауабы: 8 - 1010)
еген кезде оның заряды 12,8 нкл болса,
л шардың заряды q = -3,2 мккл. шардың артық электроны қанша?
(жауабы: 2 1013)
з, әрқайсысының шамасы 40 нкл болатын екі заряд қалыңдығы
бөлінген. олар өзара 18 мн күшпен әсерлеседі. слюданын
диэлектрлік өтімділігі қандай?
(жауабы: 8)
к өтімділігі кер өзара 18 мне екі заряд қалын
*4. керосиндегі бірдей оң зарядты екі дене 18 мн күшпен әсерлеседі. рұл
денелердің арақашықтығы 24 см. әр дене қанша электрон жоғалтты?
(жауабы: 3 . 1012)
5. әрқайсысының заряды 8 нкл болатын ауадағы екі нүктелік заряд
0,36 мн күшпен тебілу үшін оларды қандай арақашықтыққа орналастыру
қажет?
(жауабы: 5 мм)

Показать ответ

Ответ:

Darya789

23.06.2021 21:01

Дослідження залежності ККД від кута нахилу похилої площини

Мета: Встановити експериментально залежність ККД від кута нахилу похилої площини до горизонту; порівняти результати експериментально одержаної залежності та теоретично отриманого співвідношення.
Обладнання: Похила площина, динамометр, вимірювальна стрічка або лінійка, брусок, транспортир.

Теоретичні відомості
ККД похилої площини є відношення корисної роботи до затраченої , тобто:
; , (1)
де – маса тіла;
– висота похилої площини;
– прискорення вільного падіння;
– сила, необхідна для рівномірного руху тіла вгору по похилій площині;
– довжина похилої площини.
З малюнка
, (2)
де – коефіцієнт тертя;
– кут нахилу похилої площини.
Підставивши (1) в (2) одержимо:
(3)
Щоб знайти коефіцієнт тертя , розмістимо брусок на похилій площині і піднімаючи її за один кінець знайдемо граничний кут, при якому брусок буде ковзати в низ. Це станеться тоді, коли скочуюча сила , звідки:
.
Тоді формула (3) набуває вигляду:
(4)