1) Под равновесием понимают состояние покоя тела по отношению к инерциальной системе отсчёта, связанной с обычно с неподвижным телом.
2) В состояние равновесия тело находится в покое ( вектор скорости равен нулю) в выбранной системе отсчёта либо движется равномерно прямолинейно или вращается без касательного ускорения
4) Равновесие называется устойчивым, если после небольших внешних воздействий тело возвращается в исходное состояние равновесия
5)Устойчивее всего будет центральномоторный автомобиль, с полным приводом, низким центром тяжести, широкой колеей, и достаточно длинной колесной базой. Еще одним важными моментами, являются аэродинамика, вес автомобиля и его развесовка по осям.
6)Центр масс — точка, положение которой характеризует распределение массы в теле или механической системе. У однородных симметричных тел (сферы, цилиндра, тел прямоугольной формы и др.)
Центр масс располагается в геометрическом центре тела. У некоторых тел, например у кольца, центр масс находится вне тела. При движении тела (системы) его центр масс движется как материальная точка массой, равной массе всего тела, к которой приложены силы, под действием которых тело движется.
Центр тяжести — геометрическая точка, неизменно связанная с твердым телом, через которую проходит равнодействующая сил тяжести, действующих на частицы этого тела, при любом его положении в пространстве.
Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.
Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.
Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.
1) Под равновесием понимают состояние покоя тела по отношению к инерциальной системе отсчёта, связанной с обычно с неподвижным телом.
2) В состояние равновесия тело находится в покое ( вектор скорости равен нулю) в выбранной системе отсчёта либо движется равномерно прямолинейно или вращается без касательного ускорения
3)Неустойчивое равновесие, Устойчивое равновесие, Безразличное равновесие.
4) Равновесие называется устойчивым, если после небольших внешних воздействий тело возвращается в исходное состояние равновесия
5)Устойчивее всего будет центральномоторный автомобиль, с полным приводом, низким центром тяжести, широкой колеей, и достаточно длинной колесной базой. Еще одним важными моментами, являются аэродинамика, вес автомобиля и его развесовка по осям.
6)Центр масс — точка, положение которой характеризует распределение массы в теле или механической системе. У однородных симметричных тел (сферы, цилиндра, тел прямоугольной формы и др.)
Центр масс располагается в геометрическом центре тела. У некоторых тел, например у кольца, центр масс находится вне тела. При движении тела (системы) его центр масс движется как материальная точка массой, равной массе всего тела, к которой приложены силы, под действием которых тело движется.
Центр тяжести — геометрическая точка, неизменно связанная с твердым телом, через которую проходит равнодействующая сил тяжести, действующих на частицы этого тела, при любом его положении в пространстве.
На 7 вопрос ответа не знаю
Объяснение:
Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.
Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.
Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.