Если условия освещенности неизменны, поступающее в глаз количество света пропорционально
площади зрачка. При увеличении или сокращении освещения, зрачок соответственно реагирует
сужением или расширением. Этот чрезвычайно важный рефлекторный механизм осуществляет
регуляцию количества света, поступающего на сетчатку (светочувствительная часть глаза). Суть этого
рефлекторного механизма адаптации в упрощенном виде состоит: (1) в механическом изменении
диаметра зрачка
и (2) регулированием потока света попадающего на зрительные рецепторы (палочки и колбочки)
в изменении находящихся в них химических соединений, пигментов, которые под действием света
меняются, а в темноте вновь восстанавливаются до исходного состояния. Описанный адаптационный
механизм имеет и защитную функцию – оградить глаз от действия мощных световых потоков. В случае
чрезмерного избытка света включается и реакция закрывания глаза.
В сетчатке глаза имеются два вида светочувствительных рецепторов: палочки и колбочки. Палочек
намного больше и они более чувствительны к свету, но отвечают лишь за черно-белое восприятие,и поэтому в сумерках все цвета «гаснут» - при очень низкой интенсивности освещения человеческий глаз
функционирует лишь на основании сигналов передаваемых суперчувствительными палочками.
Ввиду того, что сокращения и расслабления мышц радужной оболочки происходят достаточно
медленно, изменения диаметра зрачка можно наблюдать в зеркале. Скорость этих изменений не
сопоставима со скоростью вспышки фотоаппарата и поэтому, из-за отражения света от находящихся на
дне глаза кровеносных сосудов, на фотографиях часто получается «эффект красных глаз».
Реакция сужения зрачка является одним из основных безусловных рефлексов человека. Именно этот
рефлекс проверяется у потерявших сознание людей (мы все это видели в фильмах когда потерявшему
сознание светят в глаз фонариком).
Эксперимент является хорошим введением к объяснению строения и функционирования глаза человека.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною: ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.
Объяснение:
Если условия освещенности неизменны, поступающее в глаз количество света пропорционально
площади зрачка. При увеличении или сокращении освещения, зрачок соответственно реагирует
сужением или расширением. Этот чрезвычайно важный рефлекторный механизм осуществляет
регуляцию количества света, поступающего на сетчатку (светочувствительная часть глаза). Суть этого
рефлекторного механизма адаптации в упрощенном виде состоит: (1) в механическом изменении
диаметра зрачка
и (2) регулированием потока света попадающего на зрительные рецепторы (палочки и колбочки)
в изменении находящихся в них химических соединений, пигментов, которые под действием света
меняются, а в темноте вновь восстанавливаются до исходного состояния. Описанный адаптационный
механизм имеет и защитную функцию – оградить глаз от действия мощных световых потоков. В случае
чрезмерного избытка света включается и реакция закрывания глаза.
В сетчатке глаза имеются два вида светочувствительных рецепторов: палочки и колбочки. Палочек
намного больше и они более чувствительны к свету, но отвечают лишь за черно-белое восприятие,и поэтому в сумерках все цвета «гаснут» - при очень низкой интенсивности освещения человеческий глаз
функционирует лишь на основании сигналов передаваемых суперчувствительными палочками.
Ввиду того, что сокращения и расслабления мышц радужной оболочки происходят достаточно
медленно, изменения диаметра зрачка можно наблюдать в зеркале. Скорость этих изменений не
сопоставима со скоростью вспышки фотоаппарата и поэтому, из-за отражения света от находящихся на
дне глаза кровеносных сосудов, на фотографиях часто получается «эффект красных глаз».
Реакция сужения зрачка является одним из основных безусловных рефлексов человека. Именно этот
рефлекс проверяется у потерявших сознание людей (мы все это видели в фильмах когда потерявшему
сознание светят в глаз фонариком).
Эксперимент является хорошим введением к объяснению строения и функционирования глаза человека.
Для кожного досліду порівняйте значення сили (F) зі значенням ваги тіла (P) і зробіть висновок про виграш у силі, який дає похила площина:
При руху тіла по похилій площині, значення сили (F) може бути меншим за значення ваги тіла (P). Це стає можливим завдяки розкладанню ваги тіла на дві компоненти: перпендикулярну до похилої площини (P₁) та паралельну до неї (P₂). Сила, що діє похилою площиною (F), виконує роботу по переміщенню тіла, проте значення цієї сили може бути меншим за значення ваги тіла (P), оскільки P₁ < P.
Порівняйте корисну та повну роботу:
Корисна робота відображає виконану роботу, яка корисна для досягнення певної мети. У контексті похилої площини, корисна робота відбувається тільки в тому напрямку, в якому переміщується тіло, і визначається формулою:
Корисна робота = сила (F) * відстань переміщення (d) * косинус кута (θ) між силою і напрямом переміщення.
Повна робота включає як корисну роботу, так і втрату енергії на подолання опору або тертя. В контексті похилої площини, повна робота враховує також втрату енергії на подолання сил тертя та інших неуникнених опорів.
Порівняйте одержані значення ККД і зробіть висновок, чи залежить ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною:
ККД (коефіцієнт корисної дії) визначається як відношення корисної роботи до повної роботи, тобто:
ККД = (корисна робота) / (повна робота).
ККД може залежати від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, оскільки залежить від відношення корисної роботи до повної роботи. При збільшенні ваги тіла, яке піднімають, може зростати опір, який треба подолати, збільшуючи загальну втрату енергії та знижуючи ККД. Однак, це також залежить від конкретних умов і параметрів системи.
Загалом, висновок щодо залежності ККД від ваги тіла, яке піднімають похилою площиною, залежатиме від конкретних факторів та умов досліду.