3. Сурет 1.6 бойынша мына тапсырманы орындаңдар: 1) координаталар өстерін таңдап алыңдар. Ол үшін
А нүктесін бастырып, у өсін тік төмен, ал х өсін Ар
бағытында сызыңдар;
2) өр вектордың модульдерін торкөздің масштабына
сәйкес анықтаңдар;
3) өр вектордың Ох және Оу өстеріндегі проекция-
Сурет 1.6
ларын дәптерлеріңе жеке-жеке салып, сан мәндерін
таңбаларымен көрсетіп жазыңдар;
4) AC векторының екі үшбұрыш бойынша қай векторлардың қосындысы
екенін көрсетіп жазыңдар;
5) Вс және AD векторларының қай векторлардың айырымы болатынын
көрсетіп жазыңдар.​

начала рассчитаем количество теплоты, затраченное на нагревание воды от 20 град до 100град. ( температуры кипения) . Q1=c*m*( t2 - t1). ( c - удельная теплоемкость воды=4200Дж /кг*град, m -масса=0,2кг ( в системеСИ) , t1=20град, t2=100град. ) Q1=4200*0,2*( 100 - 20)=67200Дж. Теперь рассчитаем количество теплоты, затраченное на парообразование: Q2=r*m ( r - удельная теплота парообразования=2300000Дж/кг). Q2=0,2*2300000=460000Дж. Общее затраченное количество теплоты равно сумме: Q=Q1+Q2. Q=67200+460000=577200Дж.  

Q=577200Дж. ( 577,2кДж или 0,5772МДж).

юпі́тер  — п'ята та найбільша планета  сонячної системи. відстань юпітера від  сонця  змінюється в межах від 4,95 до 5,45  а. о.(740–814  млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778  млн км). разом із  сатурном,  ураном  і  нептуном  юпітер класифікують як  газового гіганта.

юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за  землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017  вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.

планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в  міфології  і релігійних віруваннях різних культур:   месопотамської,  вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського  верховного бога-громовержця.

низка атмосферних явищ на юпітері  — такі як  шторми,  блискавки,  полярні сяйва,  — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є  велика червона пляма  — велетенський шторм, відомий ще з  xvii століття.

юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких  —  іо,  європа,  ганімед  і  каллісто  — було відкрито  1610  року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з  1970-х  років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів  наса:   «піонери»,  «вояджери»,  «галілео»  та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію  юнона  (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена  наса  і  лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.