4. Який макроскопічний параметр є мірою внутрішньої енергії?

5. Що є кількісною мірою зміни внутрішньої енергії під час теплопередачі?

6. Назвіть види теплопередачі та порівняйте їх.

7. Запишіть формулу рівняння теплового балансу, сформулюйте її.

8. Що таке питома теплота згоряння палива?

9. Якою формулою ми користуємося, описуючи процес нагрівання або охолодження макроскопічної системи? Поясніть її.

10. Виведіть формулу для обчислення роботи термодинамічної системи як зміни внутрішньої енергії.

11. Якою формулою ми користуємося, описуючи процес плавлення або кристалізації? Поясніть її.

12. Під час яких теплових процесів кількість теплоти ніколи не може бути від’ємною?

13. Якою формулою ми користуємося, описуючи процес пароутворення або конденсації? Поясніть її.

14. Під час яких теплових процесів кількість теплоти є від’ємною?

15. Сформулюйте та запишіть варіанти формул першого закону термодинаміки.

16. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів.

17. Дайте визначення теплових двигунів.

18. Сформулюйте другий закон термодинаміки.

19. Запишіть формули, за якими обчислюється коефіцієнт корисної дії теплових машин.

20. Поясніть графічну інтерпретацію роботи ідеального газу.

21. Запишіть та посніть формулу внутрішньої енергії ідеального газу.

22. Від яких чинників залежить значення внутрішньої енергії термодинамічної системи?

23. Назвіть основну відмінність внутрішньої енергії рідин, твердих тіл та ідеального газу.

24. Який процес називається адіабатним?

Показать ответ

Ответ:

StarPerk

28.12.2021 05:21

Лично мое мнение таково : Летом серая ночь, а не темная. Все дело в длительности дня.) ) Да и, летом мы не нуждаемся в уюте и тепле, его и так много, а вот зимой, мы все чаще смотрим на звезды, чтобы получить от них, хоть какой-то теплый свет.)) )

Ну, а, если серьезно, то все просто. Зимой ночь длинная, "черная", на фоне очень темного неба можно разглядеть гораздо больше светлых пятен.) ) А летом, даже ночью в небе можно разглядеть облака, солнечные отблески, даже каких-то птичек можно разглядеть вдалеке, вот и звезды на светлом фоне тускнеют.))

0,0(0 оценок)

Ответ:

адам121

02.12.2021 12:44

Итак, что у нас происходит. Кусок льда, оказавшись в воде, сначала нагревается до температуры плавления, затем тает. При этом вода в сосуде охлаждается. Коль лед не весь растаял, есть основания полагать, что процесс завершился при температуре 0° С.
Тогда вода в сосуде, при охлаждении отдает количество теплоты Q₁:
Q_1=c_1*m_1*(T_0-T_1)

(1)
Тут:
с₁ - удельная теплоемкость воды 4200 Дж/(кг·К)
m₁ - масса воды 1 кг (1л - 1кг)
T₀ - начальная температура воды 10°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С

Лед принял количество теплоты Q₂ :
$Q_2=m_2*c_2*(T_2-T_1)+m_3*\lambda$ (2)
Где:
с₂ - удельная теплоемкость льда 2060 Дж/(кг·К)
m₂ - начальная масса льда
T₂ - начальная температура льда -20°С
T₁ - конечная температура воды и льда 0°С
m₃ - масса растаявшего льда.
λ - удельная теплота плавления льда 334*10³ Дж/кг
При этом:
m_2=m_3+0,1

кг (3)

Составляем уравнение теплового баланса, приравниваем Q₁ и Q₂. При этом, согласно (3) выражаем m₃ через m₂
$c_1*m_1*(T_0-T_1)=m_2*c_2*(T_2-T_1)+(m_2-0,1)*\lambda$ (4)
Теперь из 4 выражаем m₂:
$c_1*m_1*(T_0-T_1)=m_2*c_2*(T_2-T_1)+(m_2-0,1)*\lambda \\ 
m_2*c_2*(T_2-T_1)+m_2*\lambda=c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda \\ \\ 
m_2(c_2*(T_2-T_1)+\lambda)=c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda$

$m_2=(c_1*m_1*(T_0-T_1)+0,1\lambda)/(c_2*(T_2-T_1)+\lambda)$ (5)

Подставляя в (5) числовые значения, получаем:
$m_2=(4200*1*10+0,1*334000)/(2060*20+334000)\approx 0,201$ кг

ответ: Исходная масса льда 0,201 кг=201 г.

0,0(0 оценок)

Популярные вопросы: Физика