Це пов’язано із самою структурою снігу. Як виявилося, зимові опади не загрожують рослинам, а навпаки, рятують їх. Сніг, особливо свіжий, є хорошим теплоізолятором. Він не пропускає тепло, яке виходить із ґрунту з настанням холодів. Навпаки, сніг робить для рослин ефект парника. Багато в чому рослинам допомагає структура снігу. Кожна сніжинка на 5 відсотків складається з води, а ще на 95 – з повітря, яке має погану теплопровідність. Відсутність вологи значно небезпечніша для рослин за сніг. Але зимові опади й тут їх виручають. У одній сніжинці вологи відносно небагато. Однак під шаром снігу води буде значно більше. Так, сніг не тільки зберігає тепло для рослин, а ще й рятує їх від засихання. Сніг зменшує охолодження ґрунту, утеплює рослини й захищає їх від холоду й нестачі вологи.
В состав дуги кроме рецептора входят: афферентный (чувствительный, центростремительный) нейрон, ассоциативный (или вставочный) нейрон, эфферентный (двигательный, центробежный) нейрон и эффектор.
Эффектором могут быть мышца, на волокнах которой заканчивается синапсом аксон эфферентного нейрона, экзо- или эндокринная железа, иннервируемые эфферентным нейроном. Вставочных нейронов может быть один или много или ни одного. Эфферентный и вставочный нейроны обычно располагаются в нервных центрах.
Таким образом, в образовании рефлекторной дуги участвует как минимум три нейрона. Исключение составляет лишь один вид рефлексов — так называемые «сухожильные рефлексы», рефлекторная дуга которых включает только два нейрона: афферентный и эфферентный. При этом чувствительный ложноуниполярный нейрон, тело которого располагается в спинномозговом узле, может образовывать окончаниями дендритов рецепторы, его аксон в составе задних корешков спинного мозга входит в задние рога спинного мозга и, проникая в передние рога серого вещества, формирует синапс на теле эфферентного нейрона. Пример рефлекторной дуги 3-нейронного оборонительного (сгибательного) рефлекса, вызываемого болевым воздействием на рецепторы кожи.
Це пов’язано із самою структурою снігу. Як виявилося, зимові опади не загрожують рослинам, а навпаки, рятують їх. Сніг, особливо свіжий, є хорошим теплоізолятором. Він не пропускає тепло, яке виходить із ґрунту з настанням холодів. Навпаки, сніг робить для рослин ефект парника. Багато в чому рослинам допомагає структура снігу. Кожна сніжинка на 5 відсотків складається з води, а ще на 95 – з повітря, яке має погану теплопровідність. Відсутність вологи значно небезпечніша для рослин за сніг. Але зимові опади й тут їх виручають. У одній сніжинці вологи відносно небагато. Однак під шаром снігу води буде значно більше. Так, сніг не тільки зберігає тепло для рослин, а ще й рятує їх від засихання. Сніг зменшує охолодження ґрунту, утеплює рослини й захищає їх від холоду й нестачі вологи.
Объяснение:
В состав дуги кроме рецептора входят: афферентный (чувствительный, центростремительный) нейрон, ассоциативный (или вставочный) нейрон, эфферентный (двигательный, центробежный) нейрон и эффектор.
Эффектором могут быть мышца, на волокнах которой заканчивается синапсом аксон эфферентного нейрона, экзо- или эндокринная железа, иннервируемые эфферентным нейроном. Вставочных нейронов может быть один или много или ни одного. Эфферентный и вставочный нейроны обычно располагаются в нервных центрах.
Таким образом, в образовании рефлекторной дуги участвует как минимум три нейрона. Исключение составляет лишь один вид рефлексов — так называемые «сухожильные рефлексы», рефлекторная дуга которых включает только два нейрона: афферентный и эфферентный. При этом чувствительный ложноуниполярный нейрон, тело которого располагается в спинномозговом узле, может образовывать окончаниями дендритов рецепторы, его аксон в составе задних корешков спинного мозга входит в задние рога спинного мозга и, проникая в передние рога серого вещества, формирует синапс на теле эфферентного нейрона. Пример рефлекторной дуги 3-нейронного оборонительного (сгибательного) рефлекса, вызываемого болевым воздействием на рецепторы кожи.