Для нікелювання деталі протягом 5 годин через ванну пропускали струм 15 А. Яка товщина шару нікелю , що виділився на деталі, якщо її площа 0,1 м2 ? Відповідь записати у вигляді: 0,005
Первое, что приходит в голову нормальному человеку, - нельзя, потому что газ привык занимать весь предоставленный ему объем. Но мы ж психи, поэтому будем сейчас извращаться. Вот что можно придумать. Если банку страшно сильно раскрутить на какой-нибудь веревке, то газ под действием силы инерции убежит от центра вращения, а в противоположной стороне банки образуется разрежение. Вот я думаю, что если хорошо подобрать угловую скорость, то можно добиться "почтивакуума" в половине банки. Если вопрос задал учитель, то все же скажите, что нельзя и аргументируйте это так же, как сделал это я в первом абзаце.
Газовий розряд — явище протікання електричного струму в газах. Газ складається із нейтральних атомів і молекул, тому для забезпечення електропровідності необхідне виникнення носіїв заряду - іонізація. Джерелом іонізації може бути зовнішнє опромінення високоенергетичними фотонами - ультрафіолетовими, рентгенівськими чи гамма-променями. Іонізація може виникнути також у сильному електричному полі, або ж за рахунок зіткнень із прискореними носіями заряду (ударна іонізація). Додатковим джерелом носіїв заряду може бути поверхнева іонізація, наприклад термоелектронна емісія з катоду.
Но мы ж психи, поэтому будем сейчас извращаться. Вот что можно придумать. Если банку страшно сильно раскрутить на какой-нибудь веревке, то газ под действием силы инерции убежит от центра вращения, а в противоположной стороне банки образуется разрежение. Вот я думаю, что если хорошо подобрать угловую скорость, то можно добиться "почтивакуума" в половине банки.
Если вопрос задал учитель, то все же скажите, что нельзя и аргументируйте это так же, как сделал это я в первом абзаце.
Газовий розряд — явище протікання електричного струму в газах. Газ складається із нейтральних атомів і молекул, тому для забезпечення електропровідності необхідне виникнення носіїв заряду - іонізація. Джерелом іонізації може бути зовнішнє опромінення високоенергетичними фотонами - ультрафіолетовими, рентгенівськими чи гамма-променями. Іонізація може виникнути також у сильному електричному полі, або ж за рахунок зіткнень із прискореними носіями заряду (ударна іонізація). Додатковим джерелом носіїв заряду може бути поверхнева іонізація, наприклад термоелектронна емісія з катоду.