Физика. 1. Почему конденсация возможна только при понижении температуры и только тогда, когда пар насыщенный?

2. Почему при конденсации энергия выделяется, а при испарении затрачивается?

Объём воды=3л=0,003
Масса воды равна= V*р=1000*0,003=3кг
(теперь напишем формулу КПД)

η= А(полезная) / А(затраченная)*100% ((3))
убераем 100% (т.к. 60% можно записать ввиде 0,6)
получается: η= А(полезная)/А(затраченная)
А(полезная) = m(воды)cΔt  ((1))
А(затраченная)=qm(керосина) (где q - Удельтная теплота сгорания керосина) ((2))
ПОДСТАВИМ  ((1)),((2)) в ((3))
получаем:
η= m(воды)cΔt / qm(керосина) ((4))
q = 4,6*10⁷ (табличное значение)
Δt=100-20=80
итак, выразим m (керосина) из ((4))
m(керосина)=m(воды)cΔt / η / q
m(керосина)=1008000 / 0,6 / 4,6*10⁷ ≈ 0, 04 кг

Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.

Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.

Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.