пусть v0v0 - начальная скорость электрона. его энергия w=mv202w=mv022, где mm - масса электрона. на электрон действует со стороны поля сила fk=|e|efk=|e|e, где ee - напряженность поля. в подобных действием сил тяжести на элементарные частицы можно пренебречь. разложим сложное движение электрона на два простых: вдоль оси x, параллельной пластинам, и вдоль оси y, перпендикулярной пластинам. начало системы координат о поместим в точке влета электрона в конденсатор. начальные координаты электрона x0=0,y0=0x0=0,y0=0; его начальные скорости v0x=v0cosα,v0y=v0sinαv0x=v0cosα,v0y=v0sinα. ускорение ax=0ax=0, следовательно, в направлении x движение является прямолинейным равномерным. ускорение ay=−fkm=−|e|em=constay=−fkm=−|e|em=const. следовательно, движение по оси y является равнопеременным.
законы движения по оси x: vx(t)=v0cosα,x(t)=x0+v0x(t)=v0cosαtvx(t)=v0cosα,x(t)=x0+v0x(t)=v0cosαt. законы движения по оси y: vy(t)=v0y+ayt=v0sinα−|e|emtvy(t)=v0y+ayt=v0sinα−|e|emt, y(t)=y0+v0yt+ayt22=v0∈αt−|e|et22my(t)=y0+v0yt+ayt22=v0∈αt−|e|et22m. исключив из второго уравнения время t=xv0cosαt=xv0cosα и подставив его в четвертое, получим y=v0sinαxv0cosα−|e|e2m⋅x2v20cos2α=xtgα−|e|e2mv20cos2αx2y=v0sinαxv0cosα−|e|e2m⋅x2v02cos2α=xtgα−|e|e2mv02cos2αx2. это уравнение параболы. мы доказали, что заряженная частица, влетевшая под углом к силовым линиям однородного поля, будет двигаться в этом поле по параболе. в точке вылета vy=0,x=lvy=0,x=l, поэтому {v0sinα−|e|emt=0,v0cosαt=l.{v0sinα−|e|emt=0,v0cosαt=l. выразим из последнего уравнения время пролета электрона через конденсатор: t=lv0cosαt=lv0cosα. из первого уравнения найдем напряженность поля в конденсаторе: e=mv0sinα|e|t=mv0sinα|e|lv0cosα=mv202|e|l⋅2sinαcosα=mv202⋅1|e|lsin2α=w|e|lsin2αe=mv0sinα|e|t=mv0sinα|e|lv0cosα=mv022|e|l⋅2sinαcosα=mv022⋅1|e|lsin2α=w|e|lsin2α. напряжение на пластинах u=edu=ed, т. е. u=dlw|e|sin2α=150в
На відміну від поршневих двигунів, робочий процес у реактивних двигунах здійснюється безупинно. У камеру згоряння авіаційних реактивних двигунів роздільно подаються паливо з паливних баків і повітря, що забирається з атмосфери. Повітря піддається стиску, проходячи через дифузор (у прямоточних реактивних двигунах) чи турбіну. Відповідно до перетворень, яким піддається горюча суміш, камеру згоряння умовно поділяють на три зони. У першій паливо випаровується й утворює горючу суміш. У другій відбувається згоряння паливно-повітряної суміші. У третій продукти згоряння, температура яких досягає 2 300 °C, розбавляються повітрям, після чого їх можна подавати на турбіну, не побоюючись зруйнувати її лопасті. На виході з турбіни гази попадають у форсажну камеру. Сюди при необхідності подається додаткова порція палива, при згорянні якої одержують додаткову потужність.
Згоряння реактивних палив супроводжується утворенням нагару на форсунці, головці і стінках робочої камери. Нагар утворюється тим більше, чим вище температура кипіння, в'язкість і густина палива, а також вміст у ньому ароматичних вуглеводнів. Нагароутворення змінює гідравлічні характеристики форсунок, якість розпилення погіршується, що приводить до підвищеної димності двигуна. Робочий процес у газотурбінних установках подібний до процесу, що протікає в реактивних двигунах. В тому і в іншому випадку в камеру згоряння роздільно подають паливо і стиснене повітря. У першій зоні відбувається сумішоутворення, потім виникають зони активного горіння і догорання суміші. Продукти згоряння обертають колесо газової турбіни. Істотною відмінністю є те, що в газотурбінних установках немає форсажної камери. У газових турбінах продукти згоряння також розбавляються великою кількістю повітря, у результаті чого температура знижується з 1 800-2 000 °C до 600—850 °C. Таким чином, загальна кількість повітря, що витрачається, у кілька разів більша за стехіометрично необхідну. Однак кількість первинного повітря, яке подається в камеру згоряння, становить 25-35 % від усієї кількості, так що коефіцієнт його надлишку при горінні дорівнює 1,1-1,5. Через великі втрати тепла ККД найпростіших газотурбінних установок становить 20-26 %, комбінованих (обладнаних дизель-генератором з наддувом) — до 40 %.
Стаціонарні газотурбінні установки при відповідній підготовці можуть споживати усі види палива, включаючи тверде (пилоподібне) і газоподібне.
ответ:
150в
объяснение:
пусть v0v0 - начальная скорость электрона. его энергия w=mv202w=mv022, где mm - масса электрона. на электрон действует со стороны поля сила fk=|e|efk=|e|e, где ee - напряженность поля. в подобных действием сил тяжести на элементарные частицы можно пренебречь. разложим сложное движение электрона на два простых: вдоль оси x, параллельной пластинам, и вдоль оси y, перпендикулярной пластинам. начало системы координат о поместим в точке влета электрона в конденсатор. начальные координаты электрона x0=0,y0=0x0=0,y0=0; его начальные скорости v0x=v0cosα,v0y=v0sinαv0x=v0cosα,v0y=v0sinα. ускорение ax=0ax=0, следовательно, в направлении x движение является прямолинейным равномерным. ускорение ay=−fkm=−|e|em=constay=−fkm=−|e|em=const. следовательно, движение по оси y является равнопеременным.
законы движения по оси x: vx(t)=v0cosα,x(t)=x0+v0x(t)=v0cosαtvx(t)=v0cosα,x(t)=x0+v0x(t)=v0cosαt. законы движения по оси y: vy(t)=v0y+ayt=v0sinα−|e|emtvy(t)=v0y+ayt=v0sinα−|e|emt, y(t)=y0+v0yt+ayt22=v0∈αt−|e|et22my(t)=y0+v0yt+ayt22=v0∈αt−|e|et22m. исключив из второго уравнения время t=xv0cosαt=xv0cosα и подставив его в четвертое, получим y=v0sinαxv0cosα−|e|e2m⋅x2v20cos2α=xtgα−|e|e2mv20cos2αx2y=v0sinαxv0cosα−|e|e2m⋅x2v02cos2α=xtgα−|e|e2mv02cos2αx2. это уравнение параболы. мы доказали, что заряженная частица, влетевшая под углом к силовым линиям однородного поля, будет двигаться в этом поле по параболе. в точке вылета vy=0,x=lvy=0,x=l, поэтому {v0sinα−|e|emt=0,v0cosαt=l.{v0sinα−|e|emt=0,v0cosαt=l. выразим из последнего уравнения время пролета электрона через конденсатор: t=lv0cosαt=lv0cosα. из первого уравнения найдем напряженность поля в конденсаторе: e=mv0sinα|e|t=mv0sinα|e|lv0cosα=mv202|e|l⋅2sinαcosα=mv202⋅1|e|lsin2α=w|e|lsin2αe=mv0sinα|e|t=mv0sinα|e|lv0cosα=mv022|e|l⋅2sinαcosα=mv022⋅1|e|lsin2α=w|e|lsin2α. напряжение на пластинах u=edu=ed, т. е. u=dlw|e|sin2α=150в
На відміну від поршневих двигунів, робочий процес у реактивних двигунах здійснюється безупинно. У камеру згоряння авіаційних реактивних двигунів роздільно подаються паливо з паливних баків і повітря, що забирається з атмосфери. Повітря піддається стиску, проходячи через дифузор (у прямоточних реактивних двигунах) чи турбіну. Відповідно до перетворень, яким піддається горюча суміш, камеру згоряння умовно поділяють на три зони. У першій паливо випаровується й утворює горючу суміш. У другій відбувається згоряння паливно-повітряної суміші. У третій продукти згоряння, температура яких досягає 2 300 °C, розбавляються повітрям, після чого їх можна подавати на турбіну, не побоюючись зруйнувати її лопасті. На виході з турбіни гази попадають у форсажну камеру. Сюди при необхідності подається додаткова порція палива, при згорянні якої одержують додаткову потужність.
Згоряння реактивних палив супроводжується утворенням нагару на форсунці, головці і стінках робочої камери. Нагар утворюється тим більше, чим вище температура кипіння, в'язкість і густина палива, а також вміст у ньому ароматичних вуглеводнів. Нагароутворення змінює гідравлічні характеристики форсунок, якість розпилення погіршується, що приводить до підвищеної димності двигуна. Робочий процес у газотурбінних установках подібний до процесу, що протікає в реактивних двигунах. В тому і в іншому випадку в камеру згоряння роздільно подають паливо і стиснене повітря. У першій зоні відбувається сумішоутворення, потім виникають зони активного горіння і догорання суміші. Продукти згоряння обертають колесо газової турбіни. Істотною відмінністю є те, що в газотурбінних установках немає форсажної камери. У газових турбінах продукти згоряння також розбавляються великою кількістю повітря, у результаті чого температура знижується з 1 800-2 000 °C до 600—850 °C. Таким чином, загальна кількість повітря, що витрачається, у кілька разів більша за стехіометрично необхідну. Однак кількість первинного повітря, яке подається в камеру згоряння, становить 25-35 % від усієї кількості, так що коефіцієнт його надлишку при горінні дорівнює 1,1-1,5. Через великі втрати тепла ККД найпростіших газотурбінних установок становить 20-26 %, комбінованих (обладнаних дизель-генератором з наддувом) — до 40 %.
Стаціонарні газотурбінні установки при відповідній підготовці можуть споживати усі види палива, включаючи тверде (пилоподібне) і газоподібне.
Объяснение: