Какое количество теплоты выделится на данном участке цепи за 7 минут при силе тока 4,4 А, если сопротивление одного резистора — 36 Ом?
Общее сопротивление данного участка цепи равно ___ Ом. ответ в случае необходимости округли до сотых!
Выделится кДж тепла. ответ округли до целых!
F = k*|q1|*|q2| / (ε*r²), где
F – сила взаимодействия зарядов, Н;
|q1| и |q2| – модули (положительные значения) взаимодействующих зарядов, Кл;
ε – диэлектрическая проницаемость среды (ничего не сказано про среду, значит считаем, что всё происходит в воздухе, тогда примем ε = 1);
r = 10 см = 0,1 м – расстояние между зарядами, м;
k = 9*10^9 Н*м²/Кл² – постоянный коэффициент.
Я не буду писать единицы измерения, т.к. всё подставляю в СИ, и результат будет в СИ – ньютоны.
В первом случае:
F1 = 9*10^9 * |-2*10^(-8)| * |-9*10^(-8)| / (1 * 0,1²),
F1 = 0,00162 Н = 1,62 мН.
При соприкосновении шарики обменяются зарядами так, что они станут у них одинаковыми. Суммарный заряд был -11*10^(-8) Кл, значит после соприкосновения у каждого будет половина от этого значения, т.е. по -5,5*10^(-8) Кл.
Во втором случае:
F2 = 9*10^9 * |-5,5*10^(-8)| * |-5,5*10^(-8)| / (1 * 0,1²),
F2 ≈ 0,00272 Н = 2,27 мН.
В обоих случаях оба заряда отрицательные, значит в обоих случаях сила взаимодействия имеет характер отталкивания.
Відповідь:
Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.
Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.
Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Пояснення: