.И свинец, и тяжелая вода практически не поглощают нейтроны. Почему
же в атомных реакторах для торможения нейтронов тяжелую воду используют, а свинец – нет?
Потому что масса атомов свинца много больше массы нейтронов поэтому при упругом столкновении скорость у нейтронов практически не уменьшается. А при упругом столкновении с дейтронами у которых массы больше чем у нейтронов в 2 раза происходит передача импульса дейтронам и скорость нейтронов уменьшается ( в полном соответствии с законами импульса и энергии)
2.Как будут двигаться два одинаковых шарика после центрального
упругого удара в отсутствие внешних сил, если один из них до удара покоился?
после упругого столкновения двух одинаковых шариков произойдет обмен импульсами. Шарик который двигался полностью остановится, а шарик который покоился начнет двигаться с такой же скоростью
потому что P1=P2 mV1=mV2 V1=V2
3.Почему при попадании пули в маятник нельзя
применять закон сохранения механической энергии ко всему процессу в целом?
Потому что при столкновении пули с маятником удар не является упругим. Поэтому закон сохранения импульсов выполняется а закон сохранения энергии не выполняется ( часть энергии пули идет на торможение и выделение тепла)
Процес передачі тілу електричного заряду називають електризацією. Під час тертя ебонітової палички об хутро паличка здобуває негативний заряд. З’ясуємо, яка причина утворення негативного заряду на ебонітовій паличці.
Знаючи будову атома, можна пояснити, що відбувається під час електризації тіл. Електрони, що перебувають на відстані від ядра, порівняно слабко втримуються ядром. Відокремившись від одного атома, ці електрони можуть приєднатися до іншого. Цим і пояснюється, що на одному тілі може утворитися надлишок електронів, а на іншому — нестача. У першому випадку тіло стає електрично негативним, у другому — позитивним. В електрично нейтральних тілах негативний заряд всіх електронів дорівнює позитивному заряду ядер атомів.
Ні позитивні, ні негативні заряди не створювалися під час тертя.
Ø Протягом електризації заряди не створюються, а тільки розділяються. При цьому електризуються обидва тіла, здобуваючи заряди протилежних знаків.
Щоб підтвердити або спростувати будь-яку гіпотезу, її треба перевірити за до експерименту. Виконаємо дослід. Піднесемо до підвішеної на нитці ебонітової палички шматочок вовни, об який її попередньо потерли. Паличка до нього притягнеться. Це підтверджує наше припущення про те, що паличка й вовна одержали заряди протилежного знака. Оскільки ебонітова паличка заряджена негативно, то можна зробити висновок, що вовна заряджена позитивно.
Объяснение:
.И свинец, и тяжелая вода практически не поглощают нейтроны. Почему
же в атомных реакторах для торможения нейтронов тяжелую воду используют, а свинец – нет?
Потому что масса атомов свинца много больше массы нейтронов поэтому при упругом столкновении скорость у нейтронов практически не уменьшается. А при упругом столкновении с дейтронами у которых массы больше чем у нейтронов в 2 раза происходит передача импульса дейтронам и скорость нейтронов уменьшается ( в полном соответствии с законами импульса и энергии)
2.Как будут двигаться два одинаковых шарика после центрального
упругого удара в отсутствие внешних сил, если один из них до удара покоился?
после упругого столкновения двух одинаковых шариков произойдет обмен импульсами. Шарик который двигался полностью остановится, а шарик который покоился начнет двигаться с такой же скоростью
потому что P1=P2 mV1=mV2 V1=V2
3.Почему при попадании пули в маятник нельзя
применять закон сохранения механической энергии ко всему процессу в целом?
Потому что при столкновении пули с маятником удар не является упругим. Поэтому закон сохранения импульсов выполняется а закон сохранения энергии не выполняется ( часть энергии пули идет на торможение и выделение тепла)
вот держы ответ
Процес передачі тілу електричного заряду називають електризацією. Під час тертя ебонітової палички об хутро паличка здобуває негативний заряд. З’ясуємо, яка причина утворення негативного заряду на ебонітовій паличці.
Знаючи будову атома, можна пояснити, що відбувається під час електризації тіл. Електрони, що перебувають на відстані від ядра, порівняно слабко втримуються ядром. Відокремившись від одного атома, ці електрони можуть приєднатися до іншого. Цим і пояснюється, що на одному тілі може утворитися надлишок електронів, а на іншому — нестача. У першому випадку тіло стає електрично негативним, у другому — позитивним. В електрично нейтральних тілах негативний заряд всіх електронів дорівнює позитивному заряду ядер атомів.
Ні позитивні, ні негативні заряди не створювалися під час тертя.
Ø Протягом електризації заряди не створюються, а тільки розділяються. При цьому електризуються обидва тіла, здобуваючи заряди протилежних знаків.
Щоб підтвердити або спростувати будь-яку гіпотезу, її треба перевірити за до експерименту. Виконаємо дослід. Піднесемо до підвішеної на нитці ебонітової палички шматочок вовни, об який її попередньо потерли. Паличка до нього притягнеться. Це підтверджує наше припущення про те, що паличка й вовна одержали заряди протилежного знака. Оскільки ебонітова паличка заряджена негативно, то можна зробити висновок, що вовна заряджена позитивно.