На дифракційну ґратку, що містить 200 штрихів на 1 мм, падає плоска монохроматична хвиля довжиною 500 нм. Визначте: а) кут, за якого
гається максимум другого порядку; б) найбільший порядок спектра,
який можна гати за нормального падіння променів на ґратку.
Два когерентних світлових промені досягають деякої точки з різницею ходу 2 мкм. Що відбудеться в цій точці підсилення чи послаблення променів, якщо світло:
1) Червоного кольору (λ= 600 нм)
2) Фіолетового кольору (λ= 400 нм)
2. Відстань між двома когерентними джерелами монохроматичного світла S1 та S2 з довжиною хвилі λ= 500 нм, дорівнює 0,15 мм. Відстань від цих джерел до екрану дорівнює 4,8 м. Визначте різницю ходу хвиль, що приходять від цих джерел у точку С екрану, якщо відстань ОС дорівнює 16 мм. (О- центр екрану). Що буде відбуватися в точці С екрану- підсилення чи послаблення променів?
3. Різниця ходу хвиль від двох когерентних джерел в деякій точці простору 8,723 мкм. Який буде результат інтерференції у цій точці,якщо довжина хвилі буде:
1) λ= 671 нм
2) λ= 436 нм ?
4. Відстань на екрані між двома сусідніми максимумами освітленості 1,2 мм. Визначити довжину хвилі світла, що випромінюється когерентними джерелами S1 та S2, якщо ОС=2 м, S1 S2=1мм.
5. Вода освітлена червоним світлом , для якого довжина хвилі в повітрі дорівнює 0,7 мкм. Якою буде довжина хвилі у воді? Який колір побачить людина,відкривши очі під водою?
6. Скільки довжин хвиль монохроматичного світла з частотою 5·1014 Гц поміститься на відрізку 1,2 мм : у вакуумі;склі; воді?
Объяснение:
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.