Характер движения молекул в жидкости отличается от движения молекул в газах и твердых телах. В газах молекулы находятся на больших расстояниях друг от друга и поэтому движутся хаотично. В твердых кристаллических телах молекулы, располагаясь в правильном периодическом порядке, образуют кристаллическую решетку. В расположении молекул в твердых телах существует “дальний порядок”, который распространяется на миллион межатомных расстояний. Тепловое движение молекул сводится к их колебаниям около положения равновесия.В жидкостях дальний порядок отсутствует. Молекулы жидкости колеблются около своих временных положений равновесия, при наличии свободного места перескакивают в другие положения и начинают колебаться около них. С ростом температуры увеличивается амплитуда колебаний и молекулы чаще покидают свои места. В расположении молекул в жидкости существует временный “ближний порядок” на расстоянии двух-трех молекулярных слоев.Между молекулами жидкости действуют силы притяжения. Каждая молекула внутри жидкости окружена со всех сторон другими молекулами и испытывает одинаковое притяжение во всех направлениях (внутреннее давление). Другое дело, когда молекула находится у поверхности и на нее действуют силы притяжения преимущественно с одной стороны.Результирующая этих сил направлена внутрь перпендикулярно поверхности. Силы притяжения со стороны молекул газа над жидкостью незначительны. Ими можно пренебречь. Под действием результирующей силы, направленной внутрь, молекула погружается в жидкость, такое возможно для всех молекул поверхности. Но вследствие теплового движения другие молекулы изнутри выходят на поверхность. Втягивание молекул внутрь происходит с большой скоростью. То есть, поверхность жидкости стремится сократиться до минимума под действием сил поверхностного натяжения, направленных по касательной к поверхности жидкости и нормально к любой линии, проведенной на этой поверхности.Для количественной характеристики силы поверхностного натяжения жидкости вводят коэффициент поверхностного натяжения s , который численно равен силе f, действующей на единицу длины произвольной линии l, мысленно проведенной на поверхности жидкости:(1)Измеряется коэффициент поверхностного натяжения в H/м и дин/см или Дж/м2 и эрг/см2. В ЭТОМ НЕ УВЕРЕНА!
В ЭТОМ НЕ УВЕРЕНА!
Объяснение:
~ 8 ~
вигляді графіків і таблиць) відображаються на екрані комп’ютера;
розширюється коло можливих самостійних експериментів творчого
характер; формуються навички дослідницької діяльності.
Використання ЦВКК в освітньому процесі націлене на:
підвищення рівня мотивації та пізнавальної активності учнів;
формування готовності учнів використовувати свої знання в
реальних життєвих ситуаціях (вивчати реальний світ, моделюючи
різні процеси); реалізацію завдань інтелектуально-спрямованої
педагогіки як засобу розвитку і саморозвитку учнів в ІКТ-
насиченому середовищі; зміну в взаємодії між школярами і
педагогами в ході спільної урочної й позаурочної діяльності.
Серед основних переваг роботи з цифровим обладнанням
слід виділити для вчителя: скорочення часу на підготовку і
проведення лабораторних і практичних робіт з фізики (за умови
наявності у вчителя достатнього досвіду роботи з цифровими
пристроями), розширення спектра лабораторних і практичних робіт
з різних тем як в рамках планування урочної так і позаурочній
діяльності, можливість розробки авторських проектів
лабораторних робіт і демонстраційних експериментів; для учнів:
можливість розкриття творчого потенціалу в рамках уроків
природничого циклу, а також в дослідницькій діяльності;
можливість підвищення рівня знань в процесі активної діяльності в
ході експериментально-дослідницької роботи на уроках фізики.
Використання цифрових датчиків надає можливості
педагогам й учням проводити широкий спектр досліджень,
демонстраційних і лабораторних робіт, а також здійснювати
науково-дослідні проекти, що сприяють вирішенню
міжпредметних задач.
В рамках даного посібника реалізується завдання розкриття
основних напрямків застосування ЦВКК, а також ознайомлення
педагогів з прикладами реалізації комплексів в різних формах і
видах діяльності. Вчителі фізики отримають можливість
ознайомитися з прикладами розробки змісту окремих дослідів,
проведення яких можливе на базі використання ЦВКК,
лабораторних робіт, здійснення яких утруднено при використанні
традиційного обладнання або точність отриманих даних
недостатня для вирішення задач навчання. Методичні
рекомендації дозволять учителю самостійно організовувати