При последовательном соединении проводников сила тока в любых частях цепи одна и та же: {\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}=I_{2}=\cdots =I_{n}}{\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}=I_{2}=\cdots =I_{n}} (так как сила тока определяется количеством электронов, проходящих через поперечное сечение проводника, и если в цепи нет узлов, то все электроны в ней будут течь по одному проводнику).
1 картинка
Параллельное соединение
Сила тока в неразветвлённой части цепи равна сумме сил тока в отдельных параллельно соединённых проводниках: {\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}+I_{2}+\cdots +I_{n}}{\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}+I_{2}+\cdots +I_{n}}
Напряжение на участках цепи АВ и на концах всех параллельно соединённых проводников одно и то же: {\displaystyle U\mathrm {=} U_{1}=U_{2}=\cdots =U_{n}}{\displaystyle U\mathrm {=} U_{1}=U_{2}=\cdots =U_{n}}
Прискорення вільного падіння (позначення g) — прискорення, яке отримує тіло, рухаючись під впливом сили тяжіння планети. Воно однакове для всіх тіл, залежить від географічної широти місцезнаходження тіла, його відстані від центра планети та інших факторів.
Прискорення вільного падіння не залежить від маси тіл, але сильно змінюється в залежності від маси самої планети (і навіть від положення на ній, від полюса до екватора), див. таблицю значень g для інших небесних тіл.
Для проведення розрахунків, згідно з рішенням[1] третьої Генеральної конференції з мір та ваг у 1901 році, було приняте стандартне значення прискорення вільного падіння g = 9,80665 м/с2.
Прискорення вільного падіння також використовується як позасистемна одиниця вимірювання прискорення.
Объяснение:
При последовательном соединении проводников сила тока в любых частях цепи одна и та же: {\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}=I_{2}=\cdots =I_{n}}{\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}=I_{2}=\cdots =I_{n}} (так как сила тока определяется количеством электронов, проходящих через поперечное сечение проводника, и если в цепи нет узлов, то все электроны в ней будут течь по одному проводнику).
1 картинка
Параллельное соединение
Сила тока в неразветвлённой части цепи равна сумме сил тока в отдельных параллельно соединённых проводниках: {\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}+I_{2}+\cdots +I_{n}}{\displaystyle I\mathrm {=} I_{1}+I_{2}+\cdots +I_{n}}
Напряжение на участках цепи АВ и на концах всех параллельно соединённых проводников одно и то же: {\displaystyle U\mathrm {=} U_{1}=U_{2}=\cdots =U_{n}}{\displaystyle U\mathrm {=} U_{1}=U_{2}=\cdots =U_{n}}
2 картинка
Возможно здесь есть то, что вам нужно
Объяснение:
Прискорення вільного падіння (позначення g) — прискорення, яке отримує тіло, рухаючись під впливом сили тяжіння планети. Воно однакове для всіх тіл, залежить від географічної широти місцезнаходження тіла, його відстані від центра планети та інших факторів.
Прискорення вільного падіння не залежить від маси тіл, але сильно змінюється в залежності від маси самої планети (і навіть від положення на ній, від полюса до екватора), див. таблицю значень g для інших небесних тіл.
Для проведення розрахунків, згідно з рішенням[1] третьої Генеральної конференції з мір та ваг у 1901 році, було приняте стандартне значення прискорення вільного падіння g = 9,80665 м/с2.
Прискорення вільного падіння також використовується як позасистемна одиниця вимірювання прискорення.