Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Объяснение:
Жарық айнадағы кескін. Жазық айна деп тегіс өңделген және шағылдыратын қабатпен жабылған, қисықтық радиусы шексіздікке ұмтылатын жазық бетті айтады.
1.Кескін жалған болады (шағылғаннан кейін сәулелер өздері қиылыспайды, олардың созындылары қиылысады)
2.Кескін мен айнаның арақашықтығы, айнадан денеге дейінгі қашықтыққа тең: d= -f (жазық айнаның формуласы).
3.Кескін өлшемі дененің өлшеміне тең.
Шағылдыратын беттері қисық болып келетін айналарды қисық айналар дейді.
Конспект сұрақтар:
Адам жазық айнадан 1.5 м қашықтықта тұр. Адам мен оның кескінінің арасындағы қашықтық.
Адам жазық айнадан υ жылдамдықпен қашықтап барады. Ол өз бейнесіне қарағанда қозғалатын жылдамдығы.
Егер жарық айнаға 300 бұрышпен түссе, айна мен шағылған жарық арасындағы бұрыш.
Жарық сәулесінің түсу бұрышын 200-қа арттырғанда, түскен сәуле мен шағылған сәуленің арасындағы бұрыш.
Түскен сәуле мен жазық айнаның арасындағы бұрыш түскен сәуле мен шағылған сәуленің арасындағы бұрышқа тең. Түсу бұрышы.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.