Реактивное сопротивление катушки XL=2*pi*v*L модуль полного сопротивления цепи |Z|= корень( R^2+(2*pi*v*L)^2) амплитуда тока в цепи | i | = |U| / |Z| амплитуда напряжения на плите | u | =R* |U| / |Z| амплитуда мгновенной мощности на плите |P| = | u | * | i | = R* |U| / |Z| * |U| / |Z| = R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2) то же самое но при отсутствии индуктивности |P0| = |U|^2/R
по условию |P0| = |U|^2/R = 2*|P| =2*R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2) |U|^2/R =2*R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2) 1/R =2*R/( R^2+(2*pi*v*L)^2) R^2+(2*pi*v*L)^2 =2*R^2 (2*pi*v*L)^2 =R^2 2*pi*v*L =R L=R/(2*pi*v) - это ответ
Площа 91,6 млн. км2, внутрішні та окраїнні моря займають близько 16% площі.
Серединою Атлантичного океану від півночі тягнуться центрально-океанічні хребти:
Гаккеля,
Мона,
Рейк'янес,
Серединно-Атлантичний.
Вони розділяють басейни океанічного дна; середня глибина 3332 м.
До Атлантичного океану впадають:
Міссісіпі,
ріка Св. Лаврентія,
Маккензі,
Нігер,
Конго,
Парана,
Амазонка,
Оріноко.
Вони віддають разом близько 60% маси материкових вод, що стікають до світового океану.
Атлантичний океан судноплавний, в основному з Європи до Північної Америки і Панамського каналу, а також через Середземне море і Суецький канал.
Головні порти:
Амстердам (Нідерланди),
Лондон (Великобританія),
Лагос (Нігерія),
Буенос-Айрес (Аргентина),
Ріо-де-Жанейро (Бразилія),
Новий Орлеан,
Нью-Йорк (США).
Атлантичний океан розділяє Європу та Африку на сході з Америкою на заході, названий, мабуть, на ім'я легендарної землі Атлантиди, має площу 81500 тис. кв. км; з Північний Льодовитим океаном і Антарктичними морями - 106,200 тис. кв. км.
Середня глибина 3 км, максимальна глибина у западині Мілуокі в розломі Пуерто Ріко 8648 м.
Серединно-Атлантичний хребет, частиною якого є Азорські острови, острів Вознесіння, Св. Єлени і Трістан да Кунья, ділить океан з півночі на південь. Лава, що витікає в його середній частині, щорічно збільшує відстань між Африкою й Америкою.
Північна частина Атлантичного океану найбільш солона серед інших океанів і має найбільшу висоту хвиль припливів. У 1960-их - 1980-их середня висота хвиль збільшилася на 25%, максимальна змінилася з 12 м до 18 м.
Атлантичний океан - самий вивчений і освоєний людьми зі всіх океанів. Свою назву він отримав на ім'я титана атланта (по грецькій міфології, тримаючого на своїх плечах небесне зведення). В різний час його називали по-різному: "Море за Геракловими стовпами", "Атлантік", "Західний океан", "Море мороку" і т. д. Назва "Атлантичний океан" вперше з'явилася в 1507 році на карті Вальдзе-Мюллера, з тих пір назва затвердилася в географії.
Межі Атлантичного океану по берегах 4-х континентів (Євразія, Африки і обох Америк) - природні, з океанами - умовні: на півночі з Північним Льодовитим океаном, на заході і сході відповідно з Тихим і Індійським океанами. Принцип проведення меж у ряду авторів різний: А. В. Гембель вважає, що самими репрезентативними є межі, проведені за гідрологічними даними (водному балансу, солоності; температурі і динаміці вод).
XL=2*pi*v*L
модуль полного сопротивления цепи
|Z|= корень( R^2+(2*pi*v*L)^2)
амплитуда тока в цепи
| i | = |U| / |Z|
амплитуда напряжения на плите
| u | =R* |U| / |Z|
амплитуда мгновенной мощности на плите
|P| = | u | * | i | = R* |U| / |Z| * |U| / |Z| = R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2)
то же самое но при отсутствии индуктивности
|P0| = |U|^2/R
по условию |P0| = |U|^2/R = 2*|P| =2*R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2)
|U|^2/R =2*R* |U|^2/( R^2+(2*pi*v*L)^2)
1/R =2*R/( R^2+(2*pi*v*L)^2)
R^2+(2*pi*v*L)^2 =2*R^2
(2*pi*v*L)^2 =R^2
2*pi*v*L =R
L=R/(2*pi*v) - это ответ
Площа 91,6 млн. км2, внутрішні та окраїнні моря займають близько 16% площі.
Серединою Атлантичного океану від півночі тягнуться центрально-океанічні хребти:
Гаккеля,
Мона,
Рейк'янес,
Серединно-Атлантичний.
Вони розділяють басейни океанічного дна; середня глибина 3332 м.
До Атлантичного океану впадають:
Міссісіпі,
ріка Св. Лаврентія,
Маккензі,
Нігер,
Конго,
Парана,
Амазонка,
Оріноко.
Вони віддають разом близько 60% маси материкових вод, що стікають до світового океану.
Атлантичний океан судноплавний, в основному з Європи до Північної Америки і Панамського каналу, а також через Середземне море і Суецький канал.
Головні порти:
Амстердам (Нідерланди),
Лондон (Великобританія),
Лагос (Нігерія),
Буенос-Айрес (Аргентина),
Ріо-де-Жанейро (Бразилія),
Новий Орлеан,
Нью-Йорк (США).
Атлантичний океан розділяє Європу та Африку на сході з Америкою на заході, названий, мабуть, на ім'я легендарної землі Атлантиди, має площу 81500 тис. кв. км; з Північний Льодовитим океаном і Антарктичними морями - 106,200 тис. кв. км.
Середня глибина 3 км, максимальна глибина у западині Мілуокі в розломі Пуерто Ріко 8648 м.
Серединно-Атлантичний хребет, частиною якого є Азорські острови, острів Вознесіння, Св. Єлени і Трістан да Кунья, ділить океан з півночі на південь. Лава, що витікає в його середній частині, щорічно збільшує відстань між Африкою й Америкою.
Північна частина Атлантичного океану найбільш солона серед інших океанів і має найбільшу висоту хвиль припливів. У 1960-их - 1980-их середня висота хвиль збільшилася на 25%, максимальна змінилася з 12 м до 18 м.
Атлантичний океан - самий вивчений і освоєний людьми зі всіх океанів. Свою назву він отримав на ім'я титана атланта (по грецькій міфології, тримаючого на своїх плечах небесне зведення). В різний час його називали по-різному: "Море за Геракловими стовпами", "Атлантік", "Західний океан", "Море мороку" і т. д. Назва "Атлантичний океан" вперше з'явилася в 1507 році на карті Вальдзе-Мюллера, з тих пір назва затвердилася в географії.
Межі Атлантичного океану по берегах 4-х континентів (Євразія, Африки і обох Америк) - природні, з океанами - умовні: на півночі з Північним Льодовитим океаном, на заході і сході відповідно з Тихим і Індійським океанами. Принцип проведення меж у ряду авторів різний: А. В. Гембель вважає, що самими репрезентативними є межі, проведені за гідрологічними даними (водному балансу, солоності; температурі і динаміці вод).
.