Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Задача недоопределена: я не знаю, каковы массы (или размеры) шаров, а потому и не могу судить об их теплоёмкости. Могу лишь разобрать варианты.
1. Если шары одинаковой массы, то медный шар наплавит почти в три раза больше льда, потому что удельная теплоёмкость меди в 2,75 раза больше удельной теплоёмкости свинца (385 Дж на кило на градус против 130 Дж на кило на градус).
2. Если объёмы шаров одинаковы, то теплоёмкость шара из свинца всё-таки будет всё равно меньше, чем у медного шара, примерно в 2,3 раза: ρ₁ меди - 8.9 C₁ меди - 385 Дж ρ₂ свинца - 11.3 С₂ свинца - 130 Дж
ρ₁C₁/ρ₂С₂ = 8.9*385/(11.3*130) = 2.33
так что медный шар опять-таки будет остывать медленнее при прочих равных и отдаст большее количество теплоты, чем свинцовый.
3. В общем случае возможны самые различные варианты, медный шар может наплавить меньшее, равное или большее количество льда по сравнению со свинцовым - в том случае, если его теплоёмкость будет меньше, равна или больше, чем у свинцового, соответственно.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
1. Если шары одинаковой массы, то медный шар наплавит почти в три раза больше льда, потому что удельная теплоёмкость меди в 2,75 раза больше удельной теплоёмкости свинца (385 Дж на кило на градус против 130 Дж на кило на градус).
2. Если объёмы шаров одинаковы, то теплоёмкость шара из свинца всё-таки будет всё равно меньше, чем у медного шара, примерно в 2,3 раза:
ρ₁ меди - 8.9 C₁ меди - 385 Дж
ρ₂ свинца - 11.3 С₂ свинца - 130 Дж
ρ₁C₁/ρ₂С₂ = 8.9*385/(11.3*130) = 2.33
так что медный шар опять-таки будет остывать медленнее при прочих равных и отдаст большее количество теплоты, чем свинцовый.
3. В общем случае возможны самые различные варианты, медный шар может наплавить меньшее, равное или большее количество льда по сравнению со свинцовым - в том случае, если его теплоёмкость будет меньше, равна или больше, чем у свинцового, соответственно.