Практикалық тапсырмалар 1. Биік бір ыдыс алып, оның түбінен және бүйірінен әртүрлі биіктікте кішкентай
үш тесік жасаңдар. Ол тесіктерге шырлы тығып бекітіп, ыдысқа толтыра су
құйыңдар. Одан соң тесіктерді ашып, олардан шапшып аққан судың ағысын
бақылаңдар. Сұйық тереңдеген сайын қысымның ұлғаятындығы неден көрінеді?
2. Шыны ыдысқа (стақанға немесе банкаға) қалаған мөлшерде су құйыңдар. Қажетті
өлшеулерді орындаңдар және судың ыдыс түбіне түсірген қысымын есептеңдер.
3. а) Шыны түтікті ішінде суы бар стақанға батырыңдар. Түтіктің жоғарғы
ұшын саусақпен қатты жауып тұрып, оны судан шығарыңдар. Түтіктен су неге
төгілмейді? Түтіктің жоғарғы ушын ашыңдар. Енді неліктен су төгіле бастайды?
ә) Поршені бар шыны түтікті ішінде суы бар стақанға батырыңдар да поршеньді
жоғары тартыңдар. Неліктен су поршеньмен ілесе көтеріледі?
б) Пипеткамен су алыңдар. Суды пипеткадан стақанға төгіңдер. Өз әрекеттеріні
ретімен талдай отырып, сол кездерде байқалған құбылыстарды түсіндіріңдер
У. Гейзенберг
Мабуть, гаразд загального припущення можна сказати, що історично людського мислення найбільш плідними часто виявлялися ті напрями, де зустрічалися два різних мислення. Ці різн мислення, очевидно, мають коріння у різних галузях людської культури чи різних часи, в різної культурної середовищі чи різних релігійних традиціях. Якщо справді зустрічаються, коли з крайнього заходу вони так співвідносяться друг з одним, що ними встановлюється взаємодія, можна сподіватися, що будуть нові й цікаві відкриття. Атомна фізика, що є частиною сучасного природознавства, добулася час на різні ділянки культури. Вона вивчається у Європі й у західні країни, де належить до природничо-науковому та програмах технічної діяльності, яка була задовго аж до створення квантової механіки, але він вивчається і Далекому Сході у країнах, як Японія, Китаю і Індія, зі своїми надзвичайно своєрідними культурними традиціями, у Росії, де вже близько сорока років перевіряється новий б мислення, пов'язаної і з особливостями європейського наукового розвитку ХІХ століття, і із цілком самостійними традиціями Росії. Звісно, наступне розгляд немає за мету пророцтво результатів зустрічі між ідеями сучасної фізики та традиційними ідеями. Проте, певне, можна вказати пункти, у яких взаємодія між різними ідеями може відбутися.
t1 = 20 °С.
t2 = 69 °С.
t = 25 °С.
mл = 200 г = 0,2 кг.
mв = 400 г = 0,4 кг.
Сл = 400 Дж/кг*°С.
Св = 4200 Дж/кг*°С.
mс = 800 г = 0,8 кг.
Сс - ?
Количество тепловой энергии Q, которую отдаст серебро воде, выразим формулой: Qс = Cс * mс * (t2 - t), где Cс - удельная теплоёмкость серебра, m - масса серебра, t, t2 - конечная и начальная температура серебра.
Количество теплоты Qв, которое примет вода с латунным сосудом, выразим формулой: Qв = Cв * mв * (t - t1) + Cл * mл * (t - t1), где Cв, Сл - удельная теплоёмкость воды и латунного сосуда, mв - масса воды, mл - масса латунного сосуда, t, t1 - конечная и начальная температура воды.
Qс = Qв.
Cс * mс * (t2 - t) = Cв * mв * (t - t1) + Cл * mл * (t - t1).
Cс = (Cв * mв + Cл * mл) * (t - t1) / mс * (t2 - t).
Cс = (4200 Дж/кг*°С * 0,4 кг + 400 Дж/кг*°С * 0,2 кг) * (25 °С - 20 °С) / 0,8 кг * (69 °С - 25 °С) = 250 Дж/кг*°С.
ответ: удельная теплоёмкость серебра составляет Cс = 250 Дж/кг*°С.