решить задачи по физике 1.

Одинаковые заряды q1 = q2 = 9 нКл расположены в двух вершинах равностороннего треугольника. Потенциал φ электрического поля этих зарядов в третьей вершине треугольника равен 2 В. Определите длину стороны треугольника. ответ запишите в метрах, округлив до десятых.
2. Параллельно бесконечной равномерно заряженной плоскости с поверхностным зарядом σ = 5 мкКл/м2 находится длинная равномерно заряженная нить с линейной плотностью заряда τ = 2 мкКл/м. Определите напряженность электрического поля в точке, находящейся по середине кратчайшего отрезка соединяющего плоскость и нить, если его длина d = 2 м. ответ укажите в кВ/м с точностью до целых.
3. Потенциал металлического шара φ = -220 В. Какую минимальную скорость необходимо сообщить электрону, находящемуся далеко от шара (на бесконечности), чтобы он мог приблизиться к поверхности шара? Удельный заряд электрона q/m = 1,758·1011 Кл/кг. ответ запишите в Мм/с (мегаметр/с), округлив до десятых.
4. Электрон, обладающий скоростью 15 км/с, влетает в однородное электрическое поле в вакууме с напряженностью Е = 10 мВ/м и движется в направлении силовых линий. Какова будет его скорость, когда он пройдёт расстояние d = 4 см? Масса электрона m = 9,1·10-31 кг. ответ запишите в км/с с точностью до целых.

З власного досвіду ви знаєте, що у воді підняти камінь значно легше, ніж коли він лежить на березі, тому що у воді на до приходить виштовхувальна сила.

Закон, за яким можна розраховувати виштовхувальну силу, що діє на занурене в рідину тіло, відкрив давньогрецький вчений Архімед.

Тому виштовхувальну силу часто називають силою Архімеда (FA).

Сила Архімеда зумовлена тим, що тиск рідини збільшується з глибиною (на нижню поверхню зануреного в рідину тіла рідина тисне з більшою силою, ніж на верхню, унаслідок цього рівнодійна сил тиску рідини на всі ділянки поверхні тіла напрямлена вгору - ця рівнодійна і є силою Архімеда).

Унаслідок занурення у воду тіла, підвішеного до пружинних ваг, їх покази зменшаться завдяки виштовхувальній силі: коли кажуть, що занурене у воду тіло «втрачає у вазі», насправді, звичайно, ніякої «втрати у вазі» немає (вага тіла, що перебуває у спокої, завжди дорівнює силі тяжіння), але внаслідок занурення тіла у воду (часткового або повного) вага тіла перерозподіляється між підвісом — вагами і опорою — водою (тому показ ваг дорівнює різниці між вагою тіла та модулем виштовхувальної сили). Тільки із цим застереженням можна умовно назвати показ ваг «вагою тіла у воді». Це так зване гідростатичне зважування, його можна застосовувати, коли густина тіла більша за густину рідини, щоб тіло тонуло у рідині (визначити відношення густини тіла до густини рідини за формулою , це співвідношення дозволяє знайти N3густину тіла, якщо відома густина рідини, або знайти густину рідини, якщо відома густина тіла).

Спочатку з’ясуємо, чому на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє сила Архімеда. Тиск у кожній точці рідини передається однаково в усіх напрямках і залежить від глибини. Розглянемо сили тиску, які діють у рідині на всі поверхні зануреного в неї тіла.

Нехай тіло має форму прямокутного паралелепіпеда На верхню грань тіла діє тиск p1 = рр ghl стовпчика рідини висотою h1. Сила тиску на цю поверхню з боку рідини становить F1 = p1S = рр gh1S де рр — густина рідини; S — площа поверхні тіла. Ця сила направлена вертикально вниз.

Тиск рідини на бічні грані змінюється з глибиною. Але на одному й тому самому рівні він однаковий. Тому сили тиску F, які діють на бічні поверхні, однакові й протилежно направлені, а їх рівнодійна дорівнює 0.

Нижня поверхня знаходиться на глибині h2. Її площа така сама, як і верхньої грані. На нижню поверхню тіла діє сила F2 = p2S = рр gh2S, яка направлена вертикально вгору. Оскільки нижня поверхня знаходиться глибше ніж верхня (h2 > h1), а їх площі однакові, то сила F2 більша за силу F1. Їх рівнодійна дорівнює різниці цих сил і направлена вгору. Рівнодійна сил тиску рідини на нижню та верхню грані тіла і є тією результуючою силою, що виштовхує (або намагається виштовхнути) тіло з рідини:

   FA = F2 – F1 = p2S - p1S =  рр gh2S - рр gh1S = ρрg(h2 — h1)S = ρрg Vт

Як видно з мал. h2 — h1 = h — висота прямокутного паралелепіпеда, а (h2 — h1) S = Vт — його об’єм. Остаточно можна записати, що

Объяснение:

Дано:                       СИ:                      Решение:

m(1)=1,5 т.                1500кг               E=E(к)=(mV)/2

V(1)=60км/ч                                       E(к)1=(m1V1)/2

m(2)=9 ц.                 900кг                E(к)2=(m2V2)/2

V(2)=80км/ч                                       E(к)1=(1500*60)/2=45000

Найти:                                                 E(к)2=(900*80)/2=36000

E(к)-?                                                   45000>36000

ответ:Автомобиль 1 - преобладает большей кинетической энергии.