Рух тіла, маса якого становить 2 кг, описують рівнянням х = 2 + 4t – 0.5 t2 (всі величини задані в системі СІ).
За даними умови задачі визначте:
a)початкову швидкість тіла
b)його присорення
c)швидкість тіла через 2 с після початку руху
d)початковий імпульс тіла
e)імпульс тіла через 2 с після початку руху
f)силу, що діє на тіло
Пусть объем сосуда V . Масса воды равна m(воды)=ρ(воды)*V
Масса m(ртути)=ρ(ртути)*V. где символ "ρ" плотность. Число молей воды n(воды)=m(воды)/μ(воды)
n(ртути)=m(ртути)/μ(ртути). где μ- молярная масса. Число молекул воды N(воды)=n(воды)*Na
N(ртути)=n(ртути)*Na. Na число авагадро. Оно постоянно. Молярную массу смотришь в таблице менделеева, плотности в таблицах.
число атомов воды =N(воды)/3.т.к вода трехатомная. число атомов ртути=числу молекул ртути т.к ртуть одноатомная. отношение числа атомов воды к-ртути=N(воды)/(3N(ртути))=n(воды)*Na/(3n(ртути)*Na)=
n(воды)/(3n(ртути))=m(воды)*μ(ртути)/(3m(ртути)*μ(воды))=ρ(воды)*V*μ(ртути)/(3ρ(ртути)*V*μ(воды))=
=ρ(воды)*μ(ртути)/(3ρ(ртути)*μ(воды))=1000*207.2/(3*13600*18)=0.28<1 следовательно атомов ртути больше в ~3,57 раз:)
але чому планети обертаються навколо сонця, чому супутники обертаються навколо планет, яка сила втримує космічні тіла на орбітах? одним із перших, хто це зрозумів, був ійський учений роберт гук (1635-1703). він писав: «усі небесні тіла мають притягання до свого центра, унаслідок чого вони не тільки утримують власні частини й перешкоджають їм розлітатися, але й притягають усі інші небесні тіла, що перебувають у сфері їхньої дії».
саме р. гук висловив припущення про те, що сила притягання двох тіл прямо пропорційна масам цих тіл і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. однак довести це йому не вдалося. це зробив і. ньютон, який і сформулював закон всесвітнього тяжіння:
між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання (рис. 33.2), які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними:
запис якого закону вам нагадує закон всесвітнього тяжіння? запишіть відповідну формулу.
гравітаційну сталу вперше виміряв ійський учений генрі кавендіш (рис. 33.3) у 1798 р. за крутильних терезів: