Закон Ома в диференціальній формі-фізичний закон, що визначає зв'язок між електрорушійної силою джерела або напругою з силою струму і опором провідника.
Висновок формули закону Ома в диференціальній форміпередбачимо, що напруженість поля не змінюється. Тоді під дією поля електрон отримає постійне прискорення Рівне до кінця пробігу швидкість впорядкованого руху досягне значення тут t-середній час між двома послідовними зіткненнями електрона з іонами решітки. Друде не враховував розподіл електронів по швидкостях і приписував всім електронам однакове значення середньої швидкості. У цьому наближенні швидкість змінюється за час пробігу лінійно. Тому її середнє (за Пробіг) значення дорівнює половині максимального отриману формулу підставимо в і у нас вийшло у Формулі ми використовували : — вектор щільності струму-питома провідність-вектор напруженості електричного поля-середнє значення довжини вільного пробігу
Закон Ома в диференціальній формі-фізичний закон, що визначає зв'язок між електрорушійної силою джерела або напругою з силою струму і опором провідника.
Висновок формули закону Ома в диференціальній форміпередбачимо, що напруженість поля не змінюється. Тоді під дією поля електрон отримає постійне прискорення Рівне до кінця пробігу швидкість впорядкованого руху досягне значення тут t-середній час між двома послідовними зіткненнями електрона з іонами решітки. Друде не враховував розподіл електронів по швидкостях і приписував всім електронам однакове значення середньої швидкості. У цьому наближенні швидкість змінюється за час пробігу лінійно. Тому її середнє (за Пробіг) значення дорівнює половині максимального отриману формулу підставимо в і у нас вийшло у Формулі ми використовували : — вектор щільності струму-питома провідність-вектор напруженості електричного поля-середнє значення довжини вільного пробігу
- швидкість теплового руху електронів
Объяснение:
.
для того, чтобы расплавить лед, имеющий температуру -10 градусов, необходимо его нагреть до 0 градусов, а затем расплавить.
при собственно плавлении поглощается количество теплоты q1 = l*m, где l - удельная теплота плавления льда (3.34 * 10^5 дж/кг).
таким образом q1 = 5*3.334*10^5 ; q1=166,7*10^4(дж).
общее количество теплоты на процесс нагревание + плавление будет
q=q1 + q2, где q2=m*c*(t2-t1) - где с - удельная теплоемкость льда (2,06*10^3 дж/(кг·к) ), а t2-t1 - разность температур, равная 10 градусов.
таким образом q2=5*10*2.06*10^3; q2=10.3*10^4(дж).
q=166.7*10^4 + 10.3*10^4; q=177*10^4 (дж).
ответ: на весь процесс нагревания и плавления льда потребуется 177*10^4 (дж), из которых на плавлении при 0 градусах - 166.7*10^4(дж).
надеюсь