Сталевий виріб загартувався нагрівання до температури 800 градусів за Цельсієм наступним опускання масла масою 2 кг взятий при температурі 10 градусів за Цельсієм при цьому газ нагріли до температури 40 градусів за Цельсієм визначити масу стального виробу під час перенесення в масло виріб охолодився на 20 градусів за Цельсієм питома теплоємність масла 2100 Дж кг*К (відповідь округлити до сотих за я второй день не решу. :(
При охолодженні води в ній розчиняється більше газів. При замерзанні води ці гази зберуться в ма-а-аленький бульбашки. За рахунок цього малесенького кількості газів маса води може збільшитися. На зовсім на трохи, але може. І ще хитрість є. Якщо води в пляшці ну дуже багато було, пляшка може лопнути (якщо скляна була) . Так от, якщо пляшка таки накаже довго жити, відповідь щодо збільшення обсягу в пляшці виявиться проблематичним. А в який такий пляшці? А немає її, тієї-то пляшки. І це, на мій погляд, важливо, бо неспроста в умові задачі дана саме пляшка, а не іржаве відро. Переклав спеціально для тебе.
Правильный ответ: понизить давление. А как понизить давление? Я демонстрирую кипение жидкости (воды) при пониженном давлении следующим образом. Закрепляю колбу в лапке металлического (школьного) штатива так, чтобы было удобно повернуть лапку вместе с колбой. Нагреваю воду в колбе из кварцевого стекла до кипения. Как только вода закипит, убираю горелку, закрываю колбу пробкой и переворачиваю, чтобы поверхность для соприкосновения со льдом (сверху) , или холодной водой, была больше. А затем или обливаю заранее приготовленной холодной водой, или кладу крошки льда, завернутые в лоскут ткани. Лед или холодная вода быстро охлаждает колбу, в которой вода уже не кипит. Но вследствие конденсации пара над поверхностью воды в колбе давление резко уменьшается, и вода снова закипает. В целях безопасности колбу можно и не переворачивать. Демонстрация вызывает интерес у тех, кто ее наблюдает. Можно придумать и другие заставить закипеть жидкость, но предложенный мною - самый доступный и более-менее безопасный.
