Студент Петя решил поужинать и разогреть для этого по отдельности 3 3
одинаковых котлеты в микроволновке. Не рассчитав время нагрева, первую котлету Петя перегрел, и ее температура составила 80∘C
80
∘
C
. Вторую котлету Петя нагрел до 60∘C
60
∘
C
. Потом микроволновка сломалась, и температура третьей котлеты составила всего 20∘C
20
∘
C
.

Если сложить все 3
3
котлеты вместе и дождаться установления теплового равновесия, то что произойдет с температурой второй котлеты? Теплопотерями в окружающую среду можно пренебречь.

Увеличится

Уменьшится

Не изменится

ответ зависит от удельной теплоемкости котлет

Что такое вообще когерентность?

Когерентность - это протекание в пространстве и во времени, нескольких колебательных процессов (в данном случае колебательных волн) при этом разность фаз остаётся постоянным. 

Можно ещё проще: Когерентность означает взаимосвязь согласованность. Когерентные волны (звуковые, световые и.др) распространяются синхронно (одновременно) отставая друг на друга на определённую величину.

При этом соответственно, когерентные волны имеют одинаковые частоты, одинаковую разность фаз и одинаковую амплитуду. Главной особенностью является то, что когерентные волны можно складывать. Иными словами несколько волн можно направлять в одну точку, или наоборот рассеивать.

Делаем вывод что, для когерентных волн обязательно условие равности амплитуд.

Как вы написали амплитуда результирующих (то что получится, например две волны складываются в одну) изменяются во времени (например затухают). Добавлю картинки во вложении для более наглядного представления.

Примеров когерентных волн можно привести довольно много. Музыка! Да, довольно наглядный пример. Звук каждой звучащей мелодии, его продолжительность, его частота, его высота - строгое упорядочивание и соответствие. Если когерентность слабая, воспринимается нами как фальшивое звучание. Когда когерентности нет, то просто - шум. Именно когерентность отличает музыку от бессвязных и разрежающих порой звуков. 

Відомо, що для вивчення навколишнього світу недостатньо лише спостерігати й описувати об'єкти. важливо ще характеризувати їх кількісно, тобто якимись  величинами. порцію води, наприклад, можна характеризувати кількісно, вимірявши її  об'єм  у літрах або масу в грамах. але для  хіміка  поряд з цим важливо ще знати число структурних частинок (атомів,  молекул  або  йонів), які містяться в цій порції речовини, оскільки саме вони вступатимуть у хімічну взаємодію. ось чому в хімії і суміжних з нею науках використовують фізичну величину — кількість речовини.кількість речовин — це  фізична величина, що визначається числом структурних частинок (атомів, молекул, йонів тощо), які містяться в даній порції речовини.вона позначається латинською літерою n (ен) або грецькою v (ню), оскільки літерою n (ен) позначається також і число атомів.за одиницю кількості речовини прийнято моль.мал. 1. один моль різних речовин — сульфатної кислоти і цукру (сахарози)кількість речовини  можна вимірювати не лише в молях. одиниця кількості речовини, яка в 1000 разів більша за моль, називаєтьсякіломоль — кмоль (1 кмоль містить 1000 моль), а одиниця кількості речовини, яка в 1000 разів менша за моль, називається мілімоль — ммоль (1 моль містить 1000 ммоль).моль — це така кількість речовини, яка містить стільки частинок (атомів, молекул, йонів та і скільки міститься атомів у карбоні ма-сою 0,012 кг (12 г).  отже, маса 1 моль вуглецю дорівнює 12 г. а скільки у цій порції вуглецю кількістю речовини 1 моль міститься атомів карбону? експериментально доведено, що 1 моль речовини містить 6,02•1023  ( 6•1023) частинок (атомів, молекул, йонів та і це число на честь італійського вченого називається числом авогадро. зазвичай число авогадро позначають латинською літерою n з індексом а, тобто na.мал. 2. амадео авогадро.амедео авогадро (1776—1856)італійський  фізик  і  хімік. заклав основи молекулярної теорії, відкрив один із газових законів, названий його ім'ям. визначив склад і відносну молекулярну масу багатьох речовин. довів, що молекули водню, кисню, азоту, хлору двоатомні. його праці сприяли подальшому розвитку атомно-молекулярної теорії6,02•1023  моль-1  — стала авогадро naчисло авогадро  6,02•1023 показує число частинок, які містяться в 1 моль будь-якої речовини незалежно від її агрегатного стану.6,02•1023  — це число авогадро, а фізико-хімічна константа, що відповідає цьому числу, називається сталою авогадро, позначається також na. якщо 1 моль речовини містить 6,02•1023  частинок, то: це настільки велике число, що через силу піддасться уяві. проте спробуємо показати всю грандіозність цього числа.якби ми спромоглися виміряти всю воду світового океану склянками, то дістали б майже 7•1014  склянок. хоча це число саме по собі величезне, але воно становить лише одну мільярдну частину сталої авогадро! інший приклад. число макових зерняток, що дорівнює 6•1023, має масу 1013  т. цією масою макових зерняток можна було б покрити всю поверхню землі шаром в 1 м. іще приклад. пустеля сахара містить менше трьох моль найдрібніших піщинок.отже, 1 моль будь-якої речовини містить na  частинок, тобто 6•1023. наприклад, 1 моль міді — це 6•1023  атомів cu; 1 моль кисню — 6•1023  молекул 02  або 12•1023атомів оксигену; 1 моль кухонної солі nacl — 6•1023  формульних одиниць nacl.розглянемо приклади розрахунків із використанням сталої авогадро.