Ампер Андре Марі (1775 – 1836) – видатний французький фізик і математик, один з основоположників електродинаміки. Ампер ввів у фізику поняття «електричний струм» і побудував першу теорію магнетизму, що ґрунтується на гіпотезі молекулярних струмів і установив кількісні співвідношення для сили цієї взаємодії. Максвелл назвав Ампера «Ньютоном електрики». Ампер працював також у галузі механіки, теорії імовірностей і математичного аналізу.
Архімед (284 – 212 рр. до н. е.) – давньогрецький учений, фізик, механік і математик. Установив правило важеля, відкрив закон гідростатики, запровадив ряд астрономічних приладів, зокрема модель небесної сфери.
Бор Нільс (1885 – 1962) – великий датський фізик. Створив першу квантову теорію атома і потім узяв найактивнішу участь у розробці основ квантової механіки. Поряд з цим Бор вніс великий вклад у теорію атомного ядра і ядерних реакцій. Зокрема, він розробив теорію поділу атомних ядер, у процесі якого виділяється величезна енергія. У Копенгагені Бор створив велику інтернаціональну школу фізиків і багато зробив для розвитку співробітництва між фізиками усього світу. Бор брав активну участь у боротьбі проти атомної загрози людству.
Больцман Людвіг (1844 – 1906) – видатний австрійський фізик, один з основоположників молекулярно-кінетичної теорії. У працях Больцмана молекулярно-кінетична теорія вперше являла собою логічно струнку, послідовну фізичну теорію. Больцман багато зробив для розвитку й популяризації теорії електромагнітного поля Максвелла. Борець по натурі, він пристрасно відстоював необхідність, молекулярного тлумачення теплових явищ і взяв на себе основний тягар боротьби з ученими, які заперечували існування молекул.
Вавилов Сергій Іванович (1891 – 1951) – видатний фізик, державний і громадський діяч президент Академії наук у 1945 – 1951 рр. Основні наукові праці Вавилова присвячені фізичній оптиці, і передусім – фотолюмінесценції. Під час його керівництвом було розроблено технологію виготовлення лам денного світла й розвинуто метод люмінесцентного аналізу хімічного складу речовини. Під керівництвом Вавилова Черенков П.О. у 1934р. відкрив випромінювання світла електронами, які рухаються у середовищі з швидкістю. Більшою від швидкості світла в даному середовищі.
Запуск осуществился с 5-го научно-исследовательского полигона Министерства обороны СССР «Тюра-Там» (получившего впоследствии открытое наименование космодром «Байконур») на ракете-носителе «Спутник», созданной на базе межконтинентальной ракеты «Р-7».
Над созданием искусственного спутника Земли, во главе с основоположником практической космонавтики С. П. Королёвым, работали учёные М. В. Келдыш, М. К. Тихонравов, Н. С. Лидоренко, Г. Ю. Максимов, В. И. Лапко, Б. С. Чекунов, А. В. Бухтияров и многие другие.
Дата запуска «Спутника-1» является началом космической эры человечества, а в России ежегодно отмечается как памятный день Космических войск.4 октября 1957 года был запущен первый в мире искусственный спутник Земли
Ампер Андре Марі (1775 – 1836) – видатний французький фізик і математик, один з основоположників електродинаміки. Ампер ввів у фізику поняття «електричний струм» і побудував першу теорію магнетизму, що ґрунтується на гіпотезі молекулярних струмів і установив кількісні співвідношення для сили цієї взаємодії. Максвелл назвав Ампера «Ньютоном електрики». Ампер працював також у галузі механіки, теорії імовірностей і математичного аналізу.
Архімед (284 – 212 рр. до н. е.) – давньогрецький учений, фізик, механік і математик. Установив правило важеля, відкрив закон гідростатики, запровадив ряд астрономічних приладів, зокрема модель небесної сфери.
Бор Нільс (1885 – 1962) – великий датський фізик. Створив першу квантову теорію атома і потім узяв найактивнішу участь у розробці основ квантової механіки. Поряд з цим Бор вніс великий вклад у теорію атомного ядра і ядерних реакцій. Зокрема, він розробив теорію поділу атомних ядер, у процесі якого виділяється величезна енергія. У Копенгагені Бор створив велику інтернаціональну школу фізиків і багато зробив для розвитку співробітництва між фізиками усього світу. Бор брав активну участь у боротьбі проти атомної загрози людству.
Больцман Людвіг (1844 – 1906) – видатний австрійський фізик, один з основоположників молекулярно-кінетичної теорії. У працях Больцмана молекулярно-кінетична теорія вперше являла собою логічно струнку, послідовну фізичну теорію. Больцман багато зробив для розвитку й популяризації теорії електромагнітного поля Максвелла. Борець по натурі, він пристрасно відстоював необхідність, молекулярного тлумачення теплових явищ і взяв на себе основний тягар боротьби з ученими, які заперечували існування молекул.
Вавилов Сергій Іванович (1891 – 1951) – видатний фізик, державний і громадський діяч президент Академії наук у 1945 – 1951 рр. Основні наукові праці Вавилова присвячені фізичній оптиці, і передусім – фотолюмінесценції. Під час його керівництвом було розроблено технологію виготовлення лам денного світла й розвинуто метод люмінесцентного аналізу хімічного складу речовини. Під керівництвом Вавилова Черенков П.О. у 1934р. відкрив випромінювання світла електронами, які рухаються у середовищі з швидкістю. Більшою від швидкості світла в даному середовищі.
Запуск осуществился с 5-го научно-исследовательского полигона Министерства обороны СССР «Тюра-Там» (получившего впоследствии открытое наименование космодром «Байконур») на ракете-носителе «Спутник», созданной на базе межконтинентальной ракеты «Р-7».
Над созданием искусственного спутника Земли, во главе с основоположником практической космонавтики С. П. Королёвым, работали учёные М. В. Келдыш, М. К. Тихонравов, Н. С. Лидоренко, Г. Ю. Максимов, В. И. Лапко, Б. С. Чекунов, А. В. Бухтияров и многие другие.
Дата запуска «Спутника-1» является началом космической эры человечества, а в России ежегодно отмечается как памятный день Космических войск.4 октября 1957 года был запущен первый в мире искусственный спутник Земли