Температура стінок посудини в якій міститься газ відрізняється від температури спмого газу. в якому випадку тиск газу на стінки більший - коли стінка холодніша від газу чи коли стінка тепліша
Зміна кількості руху пропорційна прикладеній рушійній силі і відбувається у напрямку тієї прямої, вздовж якої ця сила діє.
Сучасне формулювання:
В інерційних системах відліку прискорення, якого набуває матеріальна точка, прямо пропорційне силі, що його викликає, збігається з нею за напрямком і обернено пропорційне масі матеріальної точки.
де {\displaystyle {\vec {a}}}\vec{a} — прискорення тіла, {\displaystyle {\vec {F}}}{\displaystyle {\vec {F}}} — сила, прикладена до тіла, а {\displaystyle \ m}{\displaystyle \ m} — маса тіла.
Тело брошено горизонтально. Т.е. его начальная вертикальная скорость равна 0. По вертикали движение тела будет равноускоренное (падение вниз). По горизонтали - равномерное со скоростью 10 м/с. Сопротивлением воздуха пренебрегаем. Высота падения будет равна: H=(g*t∧2)/2. Расстояние полета по горизонтали будет равно L=Vo*t. По условию нужно приравнять высоту и дальность полета: H=L. Vo*t=(g*t∧2)/2. Отсюда: (g*t∧2)/2-Vo*t=0; t*(g*t/2-Vo)=0. Отсюда t=0 или g*t/2-Vo=0. g*t/2=Vo. t=2*Vo/g=2*10/10=2 сек. Решение t=0 отбрасываем как тривиальное (т.е. при этом и высота полета, и дальность равны тоже нулю, что не несет смысла). Тогда можно посчитать высоту H=10*4/2=20м. Другой вариан решения - подставить выражение для времени полета в выражение для высоты: H=(g*t∧2)/2=(g*4*Vo*Vo/(g*g))/2=2*Vo*Vo/g=2*10*10/10=20 м.
Зміна кількості руху пропорційна прикладеній рушійній силі і відбувається у напрямку тієї прямої, вздовж якої ця сила діє.
Сучасне формулювання:
В інерційних системах відліку прискорення, якого набуває матеріальна точка, прямо пропорційне силі, що його викликає, збігається з нею за напрямком і обернено пропорційне масі матеріальної точки.
Зазвичай цей закон записується у вигляді формули
{\displaystyle {\vec {a}}={\frac {\vec {F}}{m}},}{\displaystyle {\vec {a}}={\frac {\vec {F}}{m}},}
де {\displaystyle {\vec {a}}}\vec{a} — прискорення тіла, {\displaystyle {\vec {F}}}{\displaystyle {\vec {F}}} — сила, прикладена до тіла, а {\displaystyle \ m}{\displaystyle \ m} — маса тіла.
Або в іншому вигляді:
{\displaystyle m{\vec {a}}={\vec {F}}}{\displaystyle m{\vec {a}}={\vec {F}}}
Формулювання другого закону Ньютона з використанням поняття імпульсу :
В інерційних системах відліку похідна імпульсу матеріальної точки за часом дорівнює силі, що діє на неї[12]:
{\displaystyle {\frac {d{\vec {p}}}{dt}}={\vec {F}},}{\displaystyle {\frac {d{\vec {p}}}{dt}}={\vec {F}},}
де {\displaystyle {\vec {p}}=m{\vec {v}}}{\displaystyle {\vec {p}}=m{\vec {v}}} — імпульс (кількість руху) точки, {\displaystyle {\vec {v}}}{\displaystyle {\vec {v}}} — її швидкість, а {\displaystyle t}t — час.
Объяснение: