Теплова дія струму. Закон Джоуля-Ленца.
1. Зі збільшенням у провіднику сили струму кількість теплоти, що виділяється *
а) збільшується
б) зменьшується
в) не змінюється
г) спочатку збільшується, потім залишається незмінною
2. Чому в плавких запобіжниках не використовують залізний дріт замість свинцевого?
а) бо свинцева дротина легша
б) бо свинцева дротина має низьку температуру плавлення
в) бо свинцева дротина має менший опір
г) бо свинцева дротина дешевша
3. Три дроти: сталевий, мідний та ніхромовий з'єднали послідовно і приєднали до джерела струму. Довжини дротів, а також площі їх перерізу однакові. У якому дроті виділяється найбільша кількість теплоти? *
а) у сталевому
б) мідному
в) ніхромовому
г) однакова
4.Як можна регулювати температуру нагрівника?
а) змінити час нагрівання
б) змінити силу струму в нагрівальному елементі
в) не можна регулювати
г)змінити ізоляцію
5. Нагрівальні елементи виготовляють
а) з будь-яких провідників
б) з малим питомим опором
в) з низькою температурою плавлення
г) з великим питомим опором
д) з високою температурою плавлення
6. Робота всіх електричних нагрівників грунтується на
а) хімічній дії струму
б) тепловій дії струму
в) механічній дії струму
г) магнітній дії струму
7. Визначіть кількость теплоти, що виділиться у провіднику опором 5 Ом протягом 10 с, якщо сила струму у колі 3А. *
8. Сила струму в нагрівальному елементі електричної праски становить 5А, опір елемента 40 Ом. Яка кількість теплоти виділяється в нагрівальному елементі за 5 хв.? (в кДж) *
...
9. Обчисліть потужність струму, якщо за 3с в провіднику виділяється 15 Дж теплоти *
...
10. Обчисліть кількість теплоти, що виділяється в електричній лампочці за 5с., якщо сила струму 3А, а напруга 6В. *
...
Найдём среднее время:
t ср. = (t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6) / n = 34,26 + 34,31 + 34,31 + 34,15 + 34,38 + 34,41) / 6 = 34,3 с
Расчёты для абсолютной погрешности Δt:
Δt = | t - t ср. |
Δt1 = | t1 - t ср. | = | 34,26 - 34,3 | = 0,04
Δt2 = | t2 - t ср. | = | 34,31 - 34,3 | = 0,01
Δt3 = | t3 - t ср. | = | 34,31 - 34,3 | = 0,01
Δt4 = | t4 - t ср. | = | 34,15 - 34,3 | = 0,15
Δt5 = | t5 - t ср. | = | 34,38 - 34,3 | = 0,08
Δt6 = | t6 - t ср. | = | 34,41 - 34,3 | = 0,11
Определим среднюю абсолютную погрешность Δt cp.:
Δt cр. = (Δt1 + Δt2 + Δt3 + Δt4 + Δt5 + Δt6) / 6 = 0,07
Вычислим среднее ускорение свободного падения, выразив его из равенства периодов:
Т = t/N
T = 2pi*√(L/g ср.)
t ср./N = 2pi*√(L/g ср.)
g ср. = 4pi²*(L*N²)/t²cр. = 4*3,14²*(0,759*20²)/34,3² = 10,18 м/с²
Далее найдём среднюю относительную погрешность времени:
ε t ср. = (Δt cр. / t ср.) * 100% = (0,07 / 34,3) * 100% = 0,2
Вычислим относительную погрешность измерения длины маятника:
ε L = ΔL/L
абсолютная погрешность ΔL = ΔL изм. ленты + ΔL отсчёта = 0,001 + 0,0005 = 0,0015
ε L = ΔL/L = 0,0015 / 0,759 = 0,002
Теперь вычислим относительную погрешность измерения g:
ε g = ε L + 2*ε pi + 2*ε t ср.
ε pi - это погрешность округления Пи (= | (3,14 - 3,14159)/3,14 | *100% = 0,051%), ею можно пренебречь, т.к. в расчётах использовалось округлённое значение 3,14, тогда:
ε g = ε L + 2*ε t ср. = 0,002 + 0,2 = 0,202
Определим абсолютную погрешность Δg:
Δg = ε g * g cp. = 0,202 * 10,18 = 2,06
g cp. - Δg ≤ g ≤ g cp. + Δg
10,18 - 2,06 ≤ 9,8 ≤ 10,18 + 2,06
8,12 ≤ 9,8 ≤ 12,24
Известное значение ускорения свободного падения входит в интервал, значит всё ок. Измерения сделали нормальные.)
Вот как-то так.
Одним из условий возникновения электрического тока является наличие свободных зарядов двигаться под действием электрического поля.
Металлы состоят из положительно заряженных ионов, находящихся в узлах кристаллической решетки и совокупности свободных электронов. Вне электрического поля свободные электроны движутся хаотически, подобно молекулам идеального газа, а потому рассматриваются в классической электронной теории как электронный газ.
Под действием внешнего электрического поля меняется характер движения свободных электронов внутри металла. Электроны, продолжая хаотичные движения, вместе с тем смещаются в направлении действия сил электрического поля.
Следовательно, электрический ток в металлах - это упорядоченное движение электронов.