Умоляяюю, ! ! реши , пошагово выполняя указанные действия и заполняя пропуски.ускорение свободного падания на поверхности солнца примерно равно 274 м/с². определи период колебаний на поверхности солнца маятника длиной 3 м. во сколько раз данное значение отличается от периода колебаний этого же маятника на поверхности земли? при расчетах прими π=3,14, gз=9,81 м/с².(ответ округли до сотых).шаг 1. вычисли с точностью до тысячных период колебаний маятника на поверхности солнца по формуле: t=2πlg−−√,приняв l=3 м, g=274 м/с².t= с.шаг 2. аналогично с точностью до тысячных вычисли период колебаний этого же маятника на поверхности земли, приняв l=3, gз=9,81.tз = с.шаг 3. поскольку tз > t, то, чтобы ответить на вопрос, во сколько раз период колебаний маятника на поверхности солнца отличается от периода колебаний этого же маятника на поверхности земли, надо найти отношение tзt и полученный ответ округлить до сотых.tзt = .ответ: период колебаний данного маятника на поверхности солнца меньшебольше, чем период колебаний этого же маятника на поверхности земли в раз(а).
ответ: 40°
Объяснение:
Пусть начальный угол падения луча на зеркало равен α тогда и начальный угол отражения луча от зеркала равен α ( рисунок расположенный выше ( относительно другого ) )
Тогда если мы зеркало повернем на некоторый угол β ( относительно горизонта ) тогда и нормаль 2 повернется ( относительно нормали 1 ) на угол β
Соответственно угол падения луча после поворота зеркала будет равен α + β
Пусть α + β = γ
Поэтому и угол отражения будет равен γ
Тогда угол между падающим и отражённым лучом после поворота зеркала на угол β увеличится на угол 2β
При β = 20°
Угол между падающим и отражённым лучом после поворота зеркала увеличится на 40°
Юпі́тер — п'ята та найбільша планета Сонячної системи. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). Разом із Сатурном, Ураном і Нептуном Юпітер класифікують як газового гіганта.
Юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за Землю. Однак маса Юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до Сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. Тим не менш у надрах Юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 Вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця. Вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
Планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з XVII століття.
Юпітер має 79 супутників, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року. Останні 12 було відкрито лише у 2018 році[3]. Дослідження Юпітера здійснюють за до наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео» та ін. У 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію Юнона (англ. Juno, також Jupiter Polar Orbiter, розроблена НАСА і Лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження Юпітера 4-го липня 2016 року.