Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Q1=c*m*(t2-t1) -это количество тепло необходимое, чтобы довести тело до кипения. Плюс еще нужно кипящую ртуть превратить в пар. Q2 = L*m - количество теплоты для парообразования Q общ = Q1+Q2 Температура кипения ртути составляет 356,7°C теплоемкость ртути c = 0,13 кДж / (кг · К) удельная теплота парообразования ртути L = 285 кДж/кг Следует отметить, что все табличные величины приведены в килограммах, поэтому 200 г ртути приводим тоже к килограммам = 0,2 кг Q1= 0.13*0.2(356.7-57) = 7.7922 кДж Q2= 285 * 0.2 = 57 кДж Qобщ = 57+7,7922 = 64.79 кДж
Внутрішня енергія ― це сумарна енергія руху і взаємодії молекул речовини. 3. Види теплопередачі. 4. Два зміни внутрішньої енергії Теплообмін ― зміна внутрішньої енергії, за рахунок передавання її від одного тіла до іншого без виконання роботи. Виконання механічної роботи, зокрема: нагрівання тіл при їх деформаціях; нагрівання, яким супроводжується виконання роботи проти сили тертя. ... частини внутрішньої енергії Залежить від кількості і розташування частинок: у твердих тіл теплопровідність більше, ніж у рідких тіл; найгірша теплопровідність у газів Важливу роль відіграє Архімедова сила. 6. • Кількість теплоти ― міра зміни внутрішньої енергії тіла. • • Енергію, яку одержує або втрачає тіло при теплопередачі, називають кількістю теплоти
Плюс еще нужно кипящую ртуть превратить в пар.
Q2 = L*m - количество теплоты для парообразования
Q общ = Q1+Q2
Температура кипения ртути составляет 356,7°C
теплоемкость ртути c = 0,13 кДж / (кг · К)
удельная теплота парообразования ртути L = 285 кДж/кг
Следует отметить, что все табличные величины приведены в килограммах, поэтому 200 г ртути приводим тоже к килограммам = 0,2 кг
Q1= 0.13*0.2(356.7-57) = 7.7922 кДж
Q2= 285 * 0.2 = 57 кДж
Qобщ = 57+7,7922 = 64.79 кДж